Як налаштувати дитину на навчання під час війни: поради психологині

Цьогоріч українським школярам сісти за парти та заглибитися у навчання куди ваще. Увага більшості дітей сфокусована на сигналах повітряних тривог, швидкому переховуванню у сховищах та негативних подіях.  Бояться діти і залишатися на тривалий час без батьків у незнайомому місці. Особливо це стосується першокласників та дітей-переселенців. 

Як налаштувати дітей на навчання в умовах війни всього за кілька днів? Дієвими порадами ділиться психологиня Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №23 Марія Мороз. 

Наразі більшість батьків вже вирішують, за якою саме формою навчання здобуватимуть освіту їх діти. Зі слів психологині, під час прийняття рішення не варто відкидати думку дітей. Навпаки треба прислухатися до них і дійти спільної згоди. 

Не забувайте про безпеку

Воєнний час – період, коли дітям, вчителям, батькам необхідно постійно пристосовуватися до нових умов, і більшість з них не такі й позитивні.  Психологи зазначають, фаза повернення людини до стабілізації триває від шести до 36 місяців, проте не зараз. Безпека і здоров’я дітей є найважливішим і найпершим. Саме тому психологиня Марія Мороз радить батькам  звертати увагу на настрій своїх дітей, їхній моральний стан. Та в той же час не варто забувати і про себе. 

– Діти – губки, що поглинають всі надані нами емоції. Якщо тато і мама вміють контролювати свої емоції, адекватно їх проявляють, вміють справлятися з тривогою, то і діти почуваються безпечніше, комфортніше. Тож, перед тим як вимагати щось від дитини, навчиться контролювати себе і це буде найкращим прикладом, – каже вона. 

Треба розуміти, що ця війна принесла багато нових страхів нашим дітям. Відтепер кожен гучний звук асоціюється з небезпекою, а покидання власної домівки на довгий час – вихід із зони комфорту. 

– Не ігноруйте страхи дітей. Якщо у дитини є внутрій ресурс (сили) подолати страх, допоможіть їй у цьому. Тренуйтеся спускатися в укриття, грайте в ігри, де іграшки спускаються в підвал і таким чином проговоріть правила їхньої поведінки в укритті, варіанти чим вони можуть там займатися. Запропонуйте дитині створити свій талісман, який буде захищати її під час повітряних тривог у школі. Можна створити його разом з дитиною, щоб вона мала частинку вашого тепла з собою. Треба наголошувати, що вчителі – друзі і за умови тривоги вони допоможуть, – розповідає Марія Мороз. 

Наголошує пані Марія і на тому, що батьки вчергове повинні нагадувати дітям про необхідність ховатися під час повітряної тривоги, завжди мати при собі тривожну валізу з необхідними речами. І головне – школярі мають довіряти вчителю і дослухатися до його порад.

– Учні молодшої школи не можуть ще критично сприйняти загрозливу інформацію, схильні до катострофізації. Згадайте, як в дитинстві жахалися імовірного кінця світу, природних катаклізмів. Залякувати дітей точно не варто, проте і реальну ситуацію потрібно говорити дозовано, а головне спокійно. Для учнів старшої школи  важливо проговорити чіткий алгоритм дій, що робити у випадку різних ситуацій. Наявність плану зменшує рівень тривожності. Окрім інформації про ймовірні загрози, необхідно також говорити про роботу нашої протиповітряної оборони і силу української армії, – зауважує пані Марія. 

У перший клас під час війни

І якщо учні середньої та старшої шкіл вже ознайомлені з реальним шкільним життям, то для першачків все по-новому. У такому випадку батькам треба бути куди уважними до своєї дитини.

– Період адаптації до школи часто є дуже складним, зі сльозами і погіршенням поведінки. Це нормально і не варто цього боятися. За можливістю познайомтеся зі школою і першою вчителькою заздалегідь, тренуйте дитину  ще вдома як збирати свої речі, чути вчительку і виконувати її вказівки. Звичайно все це має бути не в наказові формі, без крику та негативних емоцій. Переведіть всі завдання в гру, можливо підлаштуйте під ситуацію улюблену казку дитини, епізод мультфільму. Так ви допоможете дитині звикнути до нових умов без небажаних наслідків, – каже пані Марія. 

Такий же алгоритм дій радять психологи застосовувати і до дітей, які через повномасштабне вторгнення змушені переїхати в інший регіон або ж взагалі країну. Адже для них школа, вчителька, однокласники, порядок – усе нове. І тут важливо не тиснути, не підштовхувати, а поступово налаштовувати. 

Наголошує Марія Мороз і на тому, що у перші тижні навчання поведінка, настрої дітей можуть значно відрізнятися від звичних. Не треба бити на сполох, а просто поцікавтесь самопочуттям дитини і чим ви можете їй допомогти. 

– Перш за все це зміни поведінки: погіршення сну, зміна апетиту, підвищена втомлюваність, дратівливість, зміни настрою. Також варто звертати увагу на реакції організму: почервоніння чи блідість шкіри, важке дихання, тремор. Такі показники можуть вказувати на тривожність, погіршення стану. Не варто навантажувати дитину, натякати, що вона не встигає. На все треба час, – додає психологиня. 

Міністерство освіти та науки України радить психологічно готуватися до навчального процесу не лише учням, а й педагогам. Спеціально для цього розробили посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни». Зібрані у посібнику матеріали можуть бути використані для проведення уроків, тренінгів навіть у первинних укриттях під час повітряної тривоги. 

Пам’ятайте, коли дитина психологічно налаштована, відчуває підтримку, в неї з’являється більше мотивації навчатися, вона звільняється від зайвих хвилювань та направляє енергію на те, що їй цікаво, що її розвиває.