Кляті москалі (не усі – є ще серед росіян люди з рисами совісті) брязкають на кордонах зброєю. Світ реагує – Великобританія поставляє озброєння (слава королеві!), США теж допомагають, але санкцій стосовно агресора не запроваджують, мовляв, нехай це стане стримуючим механізмом від нападу. Німеччина просто таки вражає майже відвертою пропутінською позицією.
У Росії пропагандистська машина працює на повних обертах – так, що іскри сиплються, перетворюючи своє населення на войовничих ідіотів.
Папа Франциск проголосив 26 січня Днем молитви за мир в контексті ситуації навколо України, сказавши: «З тривогою стежу за зростанням напруження, що загрожує завдати нового удару по мирові в Україні та підважує безпеку на всьому європейському континенті, що має ще ширші наслідки».
Ось так і живемо – хоч у тривозі, але з вірою у Бога, у власні сили, бо ми – на своїй землі.
Що буде завтра, ніхто не береться пророкувати. Зрозуміло одне: ця зима стала для нас випробуванням. Навіть якщо, з точки зору безпеки країни, ситуація стабілізується, ми ще довго зализуватимемо рани від цієї напруги. Адже інвестори масово подалися геть, й очікувати на їхнє повернення, а тим більше на нові інвестиційні вливання найближчим часом не доводиться. Ціни на газ, енергоносії підуть вгору, причому незабаром – про це уже у формі припущень повідомляють в урядових колах. А отже, зростуть ціни на усе…
Ціна на газ за рік виросла для виробників майже в 10 разів
Моя сусідка-пенсіонерка, опираючись на паличку, кілька днів поспіль повертається із супермаркету з важким пакетом. Каже, трохи запасається борошном, цукром. На її пенсію багато не накупишся, та й запаси швидко вичерпні – зауважено, якщо вдома є чогось багато, то й уже не економиш.
Власне, на фоні внутрішніх проблем та світових тенденцій будь-які індивідуальні засоби споживчого захисту майже безсилі. Українців не здивувати зростанням цін. Згадаймо, що у нас було позаду: гіперінфляція 90-х, невизначеність початку нульових і різкий стрибок 2014 року. Сьогодні ситуація не така драматична, але на тлі пандемії, війни та економічної кризи ціни стабільно повзуть вгору.
Пандемія коронавірусу боляче вдарила по українській економіці. Якщо 2020-го інфляція у річному вимірі становила 5%, як і планував НБУ, то 2021 року ситуація вийшла з-під контролю. За даними Держстату, за підсумками минулого року інфляція становила 10%. Вартість продуктів харчування стрибнула на 10,8%. Найбільше подорожчали: цукор (+61,5%), олія соняшникова (+57,7%), яйця (+47%) та хліб (+15,8%). Ціни на м’ясні, молочні та бакалійні товари виросли у межах 7-10%, подешевшали тільки фрукти (-2,1%) і овочі (-3,9%). Ціни зросли як для роздрібних, так і для оптових покупців.
Фахівці кажуть, що є чимало факторів, які впливають на кінцеве ціноутворення. Наразі головний – це зростання цін на енергоносії та сировину. За словами голови наглядової ради «Молочного альянсу» Сергія Вовченка, компанії вимушені закладати зростання цін на комунальні платежі у вартість товарів, аби не працювати у збиток. Непідйомні ціни на газ ставлять під удар виробників молока, м’яса, хліба та кондитерських виробів.
«Ціна на газ за рік для нас виросла майже в 10 разів (з 5,5 грн/м куб. до 50 грн/м куб.). Електроенергія – в 2,5 раза. Ціни на таропакувальні матеріали – на 42%. На молокосировину – на 25%. А от ціни на готову продукцію ми спромоглися підняти в середньому лише на 7%», – зауважує Вовченко.
В НБУ також кажуть про психологічні чинники цінових коливань в умовах нарощення присутності російських військ поблизу українських кордонів.
«Фактична споживча інфляція в грудні 2021 року залишалася вищою за прогноз. Це, насамперед, зумовлювалося посиленням впливу вторинних ефектів від подорожчання енергоносіїв та інших виробничих витрат на широкий спектр товарів і послуг. Крім того, стрімкіше сповільнення інфляції наприкінці року стримувало посилення військової напруги на кордонах із Росією, що негативно вплинуло на очікування населення, бізнесу та інвесторів», – пояснюють в НБУ.
Ціни зростають скрізь у світі
Почасти зростання цін спричинено і зовнішніми факторами, зокрема нестабільністю ринків торгівлі та поганим врожаєм у світі. Експерти кажуть, що Україна не єдина, що стикнулася із різким стрибком цін. Це світовий тренд, що зумовлений зростанням собівартості продуктів. Минулого року найпотужніші економіки світу вперше за багато років фіксували ріст інфляції.
За даними Євростату, рівень інфляції в 19 країнах єврозони зріс до 5%, і є найвищим за весь час ведення статистики. У США інфляція на кінець 2021 року становила 7%, що також є найвищим показником із 1982 року. Індекс споживчих цін у Великій Британії у річному вимірі зріс на 5,1% – це також максимум за 30 років. За розрахунками фахівців, минулого року на світовому ринку сировини почався новий «суперцикл» росту цін.
Держрегулювання цін може спричинити дефіцит продуктів
Аби переломити ситуацію і зупинити зростання цін, український уряд ввів держрегулювання. Граничний рівень націнки на низку соціально значущих продуктів не може перевищувати 10%. Обмеження цін стосується таких товарів: гречана крупа, цукор, пшеничне борошно, макаронні вироби, молоко, соняшникова олія, курячі яйця, куряча тушка, вершкове масло. За словами першого заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, такі обмеження мають стабілізувати ринок роздрібної торгівлі та унеможливити маніпуляцію цінами.
Водночас частина експертів та представників торговельних мереж критикують такі заходи. Оскільки подорожчання зумовлене об’єктивними факторами, втручання держави може мати зворотній ефект. Центр громадського моніторингу та контролю з цього приводу опитав фахівців.
«Якщо глибинні причини зростання цін не будуть усунені, не будуть компенсовані комплексною держпідтримкою виробників продовольчої групи, то спроби регулювання на більш тривалий період можуть призвести до серйозного дефіциту товарів першої необхідності», – висловлює свої побоювання голова «Української організації захисту споживачів послуг» Олег Тітамир.
«Продуктовим талонам» бути?
Іншим механізмом захисту українців від подорожчання може стати програма так званих «продуктових талонів». Таку ідею висловив на початку січня радник Президента з економічних питань Олег Устенко.
«Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamps у системі «Дія» – так званих «продуктових чеків», як це практикують у США», – сказав він.
Звичайно, для запуску такої програми потрібне фінансування, якого держбюджет на 2022 рік не передбачає, а також визначення адресності допомоги.
«На мій погляд, адресна допомога завжди ефективніша, ніж загальне регулювання. Держава має втручатися в роботу ринку лише точково – у вигляді державного нагляду. Таким чином, бізнес і бюджет зазнають менших втрат. Для калькуляції потрібно розуміти, хто саме зможе претендувати на отримання такої допомоги, на які продукти будуть розповсюджуватися food stamps», – вважає радниця комітету з аграрних питань української Асоціації бізнесу та торгівлі Яна Казьміна.
Як констатують у Центрі громадського моніторингу та контролю, більшість експертів погоджуються, який би шлях стримування цін не обрав уряд, потрібно якнайшвидше захистити найбільш вразливі групи населення.
Ольга КУШНЕРИК
