Захисники острова Зміїний стали символом незламності та героїзму. Вони першими прийняли удар з моря і задали напрямок «русскому воєнному кораблю». Цю легендарну фразу знають у всьому світі. Самі ж захисники дізналися про те, що стали Героями, лише після повернення з полону. Серед хлопців, які мужньо тримали оборону, – наш земляк – командир тактичної групи острова Зміїний, позивний «Локі».
«О 5 год. ми отримали повідомлення, що російські війська перейшли український кордон і почали бомбардувати мирні міста. У нас була команда зайняти кругову оборону та не допустити захоплення острова Зміїний, – згадує військовий події 24 лютого. – До нас приходили повідомлення від росіян, щоб здати острів або вони відкриють вогонь. Ми їм не відповідали. А коли настав критичний момент, почалися обстріли – вихопили рацію і вказали напрямок кораблю. Це вже сталося на емоціях».
Ворог обстрілював позиції морських піхотинців з вимогою здатися та спустити український прапор. Вони тримали оборонну до останнього. Українських військових захопили в полон. Через відсутність з ними зв’язку, ЗМІ повідомили, що захисники загинули.
«В полоні росіяни нам казали: вони були переконані, що їх будуть зустрічати з квітами. Не очікували, що українці прагнуть свободи й незалежності», – каже «Локі».
Військовослужбовців острова Зміїний перевозили з одного місця утримання в інше. Їм показували відеоролики про те, що Україна програє. Вороги намагалися зламати наших захисників, щоб вони видали позиції командування. Попри це, жоден український воїн не здався.
Майже через два місяці частину морських піхотинців вдалося повернули додому. Про те, що стали символом героїзму та незламності для світу, вони навіть не здогадувалися. Лише після повернення побачили гасла про «Русскій воєнний корабль».
Так, у День морської піхоти України начальник обласної військової адміністрації Володимир Труш зустрівся із вояком та подякував йому за його незламність: «Немає кайданів, які зможуть скувати українців, чи окупанта, який може нас перемогти. Українські військовослужбовці, медики, волонтери доводять це сьогодні. Герої, які продовжують боротися за нашу свободу. Військовослужбовці з острова Зміїного – це Герої сучасності, яких знає весь світ. Дякую, що перебуваючи у полоні, не падали духом та продовжували вірити у нашу перемогу. Дякую за вашу незламність».
Зараз «Локі» проходить реабілітацію та готується повернутися на службу. На запитання чи вважає він себе Героєм, ствердно відповідає: «Ні». Адже, на його думку, Герої – це хлопці, які зараз на передовій. Герої – це волонтери. Герої – це увесь український народ, який скоро буде святкувати велику перемогу.
