Віктор ЛИТВИНЧУК: «Реформа місцевого самоврядування – інтеграція у спільний європейський дім»

Про реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади останнім часом багато дискутують. Водночас небагато людей розуміють її суть. Саме тому нині ми й спілкуємося з директором регіонального Офісу реформ у Тернопільській області Віктором Литвинчуком.
– Дехто переконаний, що нинішня реформа не на часі. Окремі політики вважають, що можна обмежитись якоюсь віртуальною чисткою влади…
– І далі жити в адміністративно-командній системі? В Україні відбулася революція Гідності. Народ усунув ненависний режим не для того, щоб залишити стару систему управління. А для її зміни потрібна реальна реформа.
– А чи не розколе це державу ще більше, коли сильна влада буде зосереджена не в центрі, як раніше, а розподілиться по об’єднаних громадах?
– Навпаки, самодостатні, забезпечені громади зроблять нашу державу міцнішою. Багато експертів дорікають нам, що Україна копіює досвід Польщі. Це не зовсім так. Ми готові запозичувати усе корисне, що зробило європейські країни успішними. Але реформа місцевого самоврядування в Україні, на відміну від Польщі, передбачає добровільність об’єднання.
– А хіба до цього у нас не було сильного місцевого самоврядування? Голову обирали люди, його можна було відкликати, якщо не впорався з покладеними на нього обов’язками…
–  Насправді, місцеве самоврядування у нас було фікцією. Аби зробити у своєму місті чи селі щось корисне для людей, влада повинна була мати відповідні кошти. А саме їх у сільських радах й не було. Ті податки, що сплачували підприємства і люди, майже повністю надходили до Держбюджету. А далі вже столичні чиновники вирішували – кому і скільки дати. Відтак, в Україні існувало не самоврядування, а корупційна вертикаль. Тож місцеве самоврядування, якщо й могло щось робити, то швидше всупереч існуючій системі, а не завдяки їй.
– А як буде після реформи?
– Найпромовистіше це видно на прикладі новостворених громад у Тернопільському районі. Візьмемо хоча б Байковецьку і Великогаївську. Велика частина коштів, які колись перераховували до державного бюджету, нині залишається на місцях. Крім нових повноважень, держава додатково передала громадам фінансові ресурси у вигляді державної субвенції на розвиток інфраструктури. Цього року для області передбачено за державною субвенцією 141,5 мільйонів гривень, а на дві об’єднані громади Тернопільського району – 16 мільйонів. Це досить великі кошти, які спрямовані на поліпшення життя людей. До кінця року вони побачать результати – відремонтовані та побудовані дороги, замінені вікна, переобладнані котельні, перекриті дахи.
– Чому ж зволікають інші?
– Скажу крамольну річ. У 1861 році було відмінено кріпосне право, але, як відомо, переважна більшість колишніх кріпаків, незважаючи на те, що отримала «вольну», не йшла від пана. Щось подібне коїться і з тими людьми, які не хочуть реформи, а відтак, змін на краще. Я переконаний, що час сам внесе корективи в їхні погляди і наступного року з’являться нові територіальні об’єднання.
– На вашу думку, реформа місцевого самоврядування в Україні затягнеться чи відбуватиметься стрімко?
– Реформи треба робити швидко. Протягом двох, максимум трьох років. Не припустимо все життя жити на барикадах. Скажу лише, що на Тернопільщині уже утворено 39 об’єднаних територіальних громад. Тринадцять із них цьогоріч ідуть на свої перші вибори.
– Ви кажете, що держава активно допомагає тим, хто об’єднується. Чи так буде завжди?
– Держава – активний гравець на полі реформ. Вона їх активно підтримує і стимулює. Дійсно, для проведення реформи потрібні значні кошти, щоб об’єднані територіальні громади почали жити у нових умовах і стали самодостатніми. Але коли вони відчують, що зможуть давати собі раду, то така підтримка їм вже не буде потрібна. До речі, з Державного фонду регіонального розвитку заплановано наступного року спрямувати 9 мільярдів гривень на розвиток новостворених територіальних громад.
– Кажуть, якщо села не об’єднаються до обумовленого законодавством терміну, то держава це зробить силоміць…
– Жодним законом такого терміну не передбачено. Базовий закон так і називається «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
– Чи можливо, щоб якесь окреме село, яке вважає себе самодостатнім, не об’єднувалось з іншими?
– Я майже не знаю сільських рад, які можна було б назвати самодостатніми. Але вибір – за ними. Хочуть вони жити в совковій системі координат – це їхнє право. Ніхто їм не перечитиме. Проте об’єднані громади зробили інший вибір – реально інтегруватися в Європу і спільно будувати європейській дім.
– Якою буде адміністративна карта України після реформи?
– Це – норми Конституції України, а відтак, рішення ухвалюватиме український парламент. Знаю лише, що про зміни меж областей не йдеться. Є багато думок експертів щодо утворення повітів, але їх треба сприймати, як думку непосадових осіб. Ведеться дискусія щодо створення повітів за принципом так званих госпітальних округів, де головним критерієм є наявність медичної лікувально-діагностичної бази. Адже здоров’я людини – цінніше від будь-яких реформ.
Спілкувалася Галина ЮРСА