У селі Гаї Шевченківські, що поблизу Тернополя, земельний скандал. Громада «воює» із сільським головою за 3 метри землі.
Між вулицею Лесі Українки та об’їзною Тернополя є невеличкі земельні ділянки, котрі вже десятки років місцеві жителі орендують під ведення городництва.
«Цією землею ми користуємося з 1990 року. Маємо рішення на право постійного користування, тому городи завжди зорані, оброблені. Крім того, щорічно сплачуємо земельний податок. Тож сільська рада попереднього скликання запропонувала нам ці ділянки приватизувати, але за умови використання під городництво», – розповідала Ольга Куліковська.
Сьогодні у громади на руках усі документи, кожен заплатив за проект 3 тисячі гривень. Проте у сільській раді рішення на затвердження землеустрою не дають.
«31 людина претендує на приватизацію земельної ділянки. Ми вирішили замовити один технічний проект, оскільки всі городи розташовані один біля одного. Заплатили за нього, згідно з договором, приблизно 80 тис. грн. Коли нам виготовили технічну документацію і видали витяги з кадастрового реєстру, ми звернулися в сільську раду, аби нам видали свідоцтво про право на власність. Але нам відмовили», – продовжила пані Ольга.
За словами людей, питання приватизації землі на сесії розглядали вже двічі, але позитивного рішення депутати не ухвалили.
Вони мотивують свою позицію тим, що на узбіччі основної дороги необхідно залишити три метри для облаштування пішохідної доріжки, а, згідно з розробленим проектом землеустрою, вся земля, аж до дороги, переходить у власність мешканців вулиці Лесі Українки. Відповідно, новообрана сільрада вимагає, аби люди переробили документи та відмінусували три метри, необхідних для облаштування пішохідної доріжки.
«До нас зверталися мешканці вул. Лесі України з заявою щодо приватизації землі. Розумію, що громада має всі документи для цього. Але, відповідно до них, зрозуміло, що люди приватизовують землю аж до межі між дорогою і городами. Це неправильно, бо повинно залишатися місце для пішохідної доріжки попри трасу. Безпосередньо на смузі відводу її зробити не можуть, бо дорога і так вузька. В ідеалі повинно бути чотири смуги руху, а є лише дві. І на доріжку вже місця не вистачає. Тому ми, передбачивши це, сказали людям, що треба відступити від дороги на три метри і переробити проект землеустрою. І для цього громаді не потрібно знову платити. Нові проекти їм зроблять безкоштовно», – розповів сільський голова Богдан Брич.
Проте люди не вірять йому. Мовляв, безкоштовний сир лише у мишоловці. Більше того, вул. Лесі Українки йде паралельно до дороги. Тому пішоходи користуються житловим кварталом.
«Нашою вулицею ходять усі пішоходи, діти катаються на велосипедах та роликах. Тому ми пропонуємо сільському голові прокласти на нашій вулиці асфальт – і всі залишаться задоволені», – зауважила пані Галина.
Також додамо, що сільський голова пропонує зібрати збори громади, аби знайти вирішення проблеми. Каже, потрібно шукати компроміс, щоб жодна зі сторін не постраждала. Однак громадськість обурена та зневірена. Тому надалі свої права відстоюватиме у суді.
«Війна» за три метри землі
