Відлетіла у Небо душа ще одного патріота

Минулої п’ятниці Тернопільщина попрощалася з одним із найкращих її синів – великим патріотом  України Володимиром Стаюрою. Для нашого краю це – велика втрата.
На зламі епох – на межі 80-90-тих років минулого століття – він був одним із тих представників нашого юнацтва, які активно включилися в боротьбу за відновлення державної незалежності України. В. Стаюра був членом молодіжної громадської організації «Вертеп», одним із перших молодих рухівців.
Я познайомився з Володею 29 квітня 1990 року,  під час  підняття над Тернопільською міською радою  нашого національного прапора. Акцію розпочали о 19 годині з освячення цього символу на Театральному майдані. Тоді люди заповнили не лише головну площу Тернополя, а й ближні до неї вулиці, розташувалися на балконах і дахах прилеглих будинків. Після чину освячення прапора до нього першими доторкнулися і поцілували:  90-річний сотник Січових стрільців  П.Герасимик, молоде подружжя – Лариса Куземко (донька Марії Куземко) з чоловіком, а також шестилітня дівчинка Юля. Присягу на вірність прапору і народові України прийняв міський голова Тернополя В.Негода.
Після цього процесія попрямувала до будівлі міської ради. Перед тим наша крайова рада НРУ доручила підняття прапора нашому осередку з заводу «Оріон». Цю почесну місію виконали її наймолодші на той час представники – В.Стаюра та С.Сидор. Коли прапор підняли над міськрадою, народ довго аплодував і вигукував: «Слава молодим патріотам!», «Слава Україні!».
Так Володимир Стаюра увійшов в історію нашого міста і державотворення України. Він брав участь у майже всіх акціях, які проводив Рух – всенародних мітингах, поминальних віче, походах громадою до лігва комуністів – обкому. У 2003-2004 роках  Володимир був серед учасників таких акцій протесту, як «Повстань,  Україно!», «Україна без Кучми!», брав участь у  Помаранчевій революції. Особливо проявив себе В.Стаюра під час революції Гідності – був керівником обласного Майдану Спротиву. Оскільки одним із речників  всенародного зібрання був і я, то ми постійно збиралися, радилися, що робити (на фото: під час віче на Театральному майдані).
Володимир був надзвичайно радикальним борцем із режимом В.Януковича  і його ставлеником у нашій області В.Хоптяном. У цьому він себе проявив  під час акції протесту перед входом в ТОДА. На цьому мітингу виступаючі, серед яких був і я, закликали  тих працівників облдержадміністрації,  які нас підтримували, стати разом з учасниками акції.
Хоча був зроблений коридор для проходу в адмінприміщення  працівників облради та ОДА і їм заходити туди ніхто не перешкоджав, В.Хоптян змусив багатьох своїх підлеглих написати заяви в міліцію, що їх нібито не пропускали на роботу пікетувальники. І невдовзі прокуратура порушила кримінальні справи проти керівників тернопільського Майдану В.Стаюри та М.Чашки і кількох активістів. Однак народ рішуче став на їх захист. Ми організували великі пікети біля приміщення Тернопільського міськрайонного суду з вимогою позакривати ці справи. Під час таких акцій на захист звитяжців Майдану неодноразово виступав і я. Внаслідок цього ми таки домоглися, щоб ці справи було закрито.
Володимир Стаюра був людиною безкорисливою, патріотом, у якого на першому місці були державні справи, а не особисті. Коли розпочалася московська агресія на сході України, він без вагань пішов обороняти державу. Причому  – добровольцем. На фронті пробув півтора року.  Приїжджаючи в  короткі відпустки, неодноразово приходив на засідання координаційної ради громадських організацій і розповідав, що там коїться.
Як давні знайомі, ми часто спілкувалися віч-на-віч. Розповідав, що осколки пробивали його каску. Там Володимир втратив здоров’я. Після демобілізації В. Стаюра не полишив національно-патріотичної діяльності, якою займався до кінця свого життя.
На жаль, дуже заскоро відійшов від нас у той світ Володимир Стаюра,  міг ще так багато зробити для України.
Вічна йому шана і слава!
Вічна пам’ять Володимиру Стаюрі!
 
Володимир КОЛІНЕЦЬ,
народний депутат України І скликання