Повідомити новину

Поширити:

Як уже повідомляла «Свобода», 4 січня громадські активісти пікетували сесію обласної ради з вимогою не допустити будівництва ГЕС у межах області на Дністрі. Аргументи: каскади знищать екосистему, від того, безсумнівно,  постраждає і місцеве населення, бо замуляться криниці, а відтак – спалах інфекційних захворювань. Екоактивісти наголошували і на тому, що ГЕСи покладуть край розвитку туризму на Дністрі. Чи дослухалися до цих переконань депутати? На сесії вирішено створити комісію, яка вивчить цю проблему.
Втім, чи не надмірні страхи навіювали учасники пікету? Чи насправді усе так драматично, як заявляли представники неурядового сектора? Наскільки фаховий їхній підхід? Хтозна, може, й виникали такі сумніви, у тому числі й у народних обранців. Але… Ось яка позиція у державного органу -Міністерства екології та природних ресурсів України, якого аж ніяк не запідозрити у заангажованості чи незнанні проблеми. Днями це міністерство відповіло на запит Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», а також надіслало копії листів до Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької обласних державних адміністрацій. Власне, це був і не запит, а волаючий біль за Дністер – не допустити будівництва семи гідроелектростанцій в межах національного природно-заповідного фонду.
Уже загальновідомо, що ПАТ «Укргідроенерго» розглядає можливість будівництва каскаду ГЕС у верхній течії Дністра, зокрема безпосередньо у межах національного природного парку «Дністровський каньйон» планують збудувати чотири ГЕС.
Отже, пропонуємо відповідь Мінприроди за підписом в.о. міністра С.І. Курикіна (подаємо з незначними скороченнями).
 
Що станеться з Дністром, якщо…
 
«У разі здійснення зазначеного будівництва буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку «Дністровський каньйон», частину природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та частину Галицького національного природного парку, низку об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій. Дністер перетвориться на каскад водосховищ, а тому втратить свою туристичну привабливість, яка значно зросла останнім часом, у тому числі у зв’язку з окупацією Криму Російською Федерацією.
Дністер також втратить своє значення, як меридіональний природний коридор загальнодержавного значення, який є одним з основних комунікаційних елементів національної екологічної мережі та унікальним оселищем для багатьох видів риб, занесених до Червоної книги України.
Разом з тим, законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.»
 
Політичні наслідки, аж до зриву угоди з ЄС
 
«Наміри України побудувати каскад гідроелектростанцій на Дністрі можуть мати і політичні наслідки, адже він є середовищем існування видів риб, занесених до додатків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція).
Крім того, 29 листопада 2012 року у м. Рим під час 6-ї сесії Наради Сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Україною і Молдовою був підписаний договір між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер.
Договір укладено з метою забезпечення  координації спільних дій України і Молдови, спрямованих на розв’язання нагальних транскордонних екологічних проблем, забезпечення сталого екологічного і соціально-економічного розвитку усього басейну ріки Дністер. Договір вже ратифікований Молдовою, вживаються заходи щодо його ратифікації Україною.
Слід відзначити, що наміри будівництва каскаду гідроелектростанцій в українській частині басейну річки Дністер вже викликали значний суспільний резонанс в Молдові, неурядові громадські організації якої висловлюють занепокоєння щодо потенційних наслідків такого будівництва як для гідрологічного режиму р. Дністер, так і для екосистеми річкового басейну в цілому.
З огляду на викладене, реалізація вищезазначеного будівництва каскаду ГЕС на Дністрі призведе до порушення низки законів України, зокрема «Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ», а також міжнародних зобов’язань нашої держави перед Бернською конвенцією.
Крім того, території вищезазначених національних природних парків є об’єктами – кандидатами Смарагдової мережі Європи, створення якої на території України передбачено Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої сторони. Порушення природного стану цих об’єктів може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед ЄС.
Зважаючи на викладене, просимо вжити заходів щодо недопущення порушення природоохоронного законодавства і знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі та збереження його природних багатств для прийдешніх поколінь.»