Повідомити новину

Поширити:

25 жовтня в Україні виборці обиратимуть міських голів, депутатів 22 обласних рад, 119 районних, а також міських, селищних і сільських. Сьогодні ми поспілкуємось з кандидатом на голову Скориківської об’єднаної територіальної громади Василем Андрійовичем Берекетою.
«В окопах немає лукавства, бо знаєш, що товаришу потрібно прикрити спину…»
– Василю Андрійовичу, розкажіть коротко про себе нашим читачам.
– Я народився у 1974 р. в селі Кошляки. У 1992–94 рр. служив в армії у 299 парашутно-десантному полку м. Болград на Одещині. Працював на ВАТ «Текстерно». У 2010 р. мене обрали головою Кошляківської сільради. У 2014–15 рр. як доброволець захищав українську землю від російського агресора. Нині – депутат Підволочиської районної ради.
– Чому ви вирішили стати головою Скориківської об’єднаної громади?                                                                        
– Тому що в Україні серед політиків мало відповідальних людей. Вони можуть багато обіцяти до виборів, а прийшовши до влади не спішать  виконувати обіцянки. Життя та російсько-українська війна мене навчили багато чого, а саме – відповідальності. Бо в окопах немає лукавства, ти розумієш, що товаришу потрібно прикрити спину, бо може настати такий день, що він прикриє твою.
Кожна людина будує свою маленьку Україну. Моє рідне село Кошляки належить до Скориківської громади. Тому, реалізацію своїх ідей, напрацювань, проектів я хочу здійснити саме тут, в моїй маленькій Україні – Скориківській громаді.
Моя команда – амбітні люди, вважаю, що ми маємо стати однією з найкращих громад в Україні – в економічному розвитку, залученні інвестицій, створенні робочих місць. У нас мають бути найсучасніші амбулаторії сімейної медицини, школи, затишні дошкільні заклади, обладнані будинки культури, клуби, якісне дорожнє покриття. І все це ми здатні зробити. Потрібна лише тісна співпраця з бізнесом.
На території громади успішно працює товариство «Україна» – потужне європейське підприємство з найновішими технологіями у тваринництві, обробітку землі, садівництві. Сюди приїжджають вчитись як потрібно працювати – поляки, німці, французи. Ось таку європейську, з сучасними методами управління громаду ми хочемо побудувати.
«Свій до свого по своє!»
– Економіка – основний двигун розвитку громади, що думаєте про це?                                                                                                          
– Ми часто, а особливо перед виборами чуємо про те, як покращити роботу освітньої, медичної, соціальної сфер, збільшити зарплати, але для цього потрібний потужний фінансовий фундамент.
Скориківська громада має усі можливості стати найуспішнішою і найефективнішою громадою. Як я вже сказав, прикладом у нас є потужне ТОВ «Україна» – найбільший інвестор і платник податків в громаді.
Перше завдання для нашої команди – створити робочі місця шляхом залучення інвестицій. Відповідно, зростуть відрахування у вигляді податків в бюджет, а також покращиться інфраструктура, бо перше, що необхідно будувати, – це дорога.
Сьогодні бізнес готовий вкладати кошти в будівництво різних тваринницьких комплексів – з виробництва молока (будується потужний комплекс в Кошляках), вирощування і відгодівлі ВРХ, свинокомплексів. Владі лише потрібно створити належні умови для праці.
Друге завдання – це практична допомога жителям громади у відкритті та створенні власної справи, а також розширенні діючих фермерських господарств, малих молочних ферм, малої переробки, створення кооперативів. Нині є багато як державних, так і недержавних програм, фондів, які працюють на умовах співфінансування, ми готові залучити до них усіх зацікавлених. Через діючі і новостворені кооперативи маємо забезпечити фермерів якісними мінеральними добривами, насінням, засобами захисту рослин, паливно-мастильними матеріалами і, що важливо, доступом до надання консультацій і обслуговування найкращими агрономами. Продукцію ми маємо не тільки вирощувати, а й переробляти, щоби в крамницях громади придбати якісне молоко, м’ясні продукти, спечений у наших пекарнях хліб. Люди повинні розуміти, що, купуючи свою продукцію, отримають якісний товар, а кошти з податків залишаться в громаді й за них будуватимуть дороги, бюджетники отримуватимуть гідну зарплату. У 1930-х у нашому краї досить успішно діяв громадський і кооперативний рух «Свій до свого по своє!» – і це для сіл дало вагомий економічний і, зрештою, освітньо-культурний результат.
– Є ще три сфери, в яких громади мають значні проблеми – освіта, медицина, надання адміністративних послуг.                                                                      
– На жаль, багато талановитих дітей через мізерні фінансові можливості батьків не можуть навчатись у вишах. Тому я запропоную створити такі умови, щоби вони це могли зробити. Кожна школа громади має співпрацювати з одним із вишів та професійним закладом нашого краю, а також і закордонними, де викладачі відвідуватимуть школи з лекціями і безпосередньо спілкуватимуться з дітьми. Учні шкіл матимуть змогу за обміном навчатися за кордоном і це буде добрим стимулом рухатися вперед. Потрібно розвивати позакласне навчання в напрямку естетичного виховання. Працюватимуть різні гуртки, спортивні секції, це допоможе забезпечити всебічний розвиток дітей.                                                                                                                                                                                           Щодо медицини. Більшість населення громади становлять люди поважного віку, які потребують постійного нагляду лікарів, тому це – галузь, на якій не можна економити. Кожний житель має отримувати якісні послуги. Моє бачення – це робота кожної амбулаторії як самостійного суб’єкта. Лікар має бути забезпечений транспортом, необхідними ліками і працювати в теплі.
– Яким ви бачите культурне та спортивне життя громади?                                                                            
– Спорт буде одним із пріоритетних напрямків моєї роботи. Ми розробимо програму фізичного розвитку молоді. Впевнений, що створимо потужні команди для участі в чемпіонатах району та області з різних видів спорту. Також велике значення має дитячий спорт, змагання між школами громади, запрошення команд інших шкіл, дітям це цікаво, дух змагань ще ніхто не відміняв. У нас є команда ветеранів футболу «Новосільщина», яка бере участь майже в усіх ветеранських турнірах – як в районі, так і за його межами, вона також потребує підтримки.
Те саме стосується культури. У нас в громаді є багато талановитих жителів, люди мають їх бачити, чути, насолоджуватись їхньою творчістю. У селах мають ставити театральні вистави, концерти, відбуватися різні забави – і це є кому робити, такі заходи лише потрібно започаткувати.
«Багато справ вважалися неможливими, поки їх не було зроблено»
– Наші люди досить критичні і не дуже довіряють обіцянкам. У багатьох виникнуть запитання: «Що ви вже встигли зробити для Підволочищини»?                                                                                                                                                                                 
– Я працював головою Кошляківської сільської ради чотири роки. Маючи невеликий бюджет, ми разом із колективом, друзями, однодумцями щороку брали участь, перемагали і реалізовували один-два проєкти. Зокрема і від фонду ЄС ПРООН, завдяки перемозі в якому замінили вікна і двері в Кошляківській ЗОШ на енергозберігаючі. Окрім того,                                                                                                                                                                  частково здійснили освітлення вулиць,                                                                                                                                                                          відновили діяльність дошкільного закладу, замінили перекриття, вікна і двері в амбулаторії, відремонтували і придбали ще один пожежний автомобіль – наша місцева пожежна команда займала завжди найвищі місця серед МПК області.
Але найбільшим досягненням я вважаю створення сільськогосподарського-обслуговуючого кооперативу разом з фондом ЄС ПРООН Проект, орієнтований на громаду. Це був перший кооператив такого формату. Тоді ми відновили приміщення млина, яке занепадало, купили нове обладнання для виробництва кормів екструдер, відкрили крупарню, на базі кооперативу проводили обласні і всеукраїнські семінари. Нині в селі вже є три кооперативи з бджільництва і вирощування зернових.                                                                                                                                                                                                    І все це робили разом з громадою, кожна людина вклала в ці об’єкти власні кошти і працю, бо якщо люди об’єднані спільною ідеєю – всі труднощі можна подолати. І, взагалі, багато справ вважалися неможливими, поки їх не було зроблено.
– Чим займаєтесь зараз?
– Очолюю Підволочиську районну організацію Радикальної партії Олега Ляшка, а також займаюся громадською діяльністю. Аналізую роботу різних громад, навчаюся в своїх більш досвідчених колег не тільки в Україні, а й у фахівців за кордоном. Світ не стоїть на місці, і ми повинні рухатись в ногу з сьогоденням.
– Можливо, маєте «рецепт» боротьби з корупцією?                 
– Так, не брати і не давати.
– Що ви побажали б виборцям?
– Мудрості в прийнятті рішень та виваженості. Якщо будемо обирати професійних, порядних людей, тоді у нас буде якісна влада.
Віктор МИКУЛЯК