В експозиції Тернопільського краєзнавчого музею презентуються банкноти Австрійської та Австро-Угорської імперій

13.01.2023

684

В експозиції сучасного приміщення Тернопільського обласного краєзнавчого музею, яку відкрили 30 грудня 1982 р., також були представлені банкноти номіналом 1, 2, 10, 20, 50 та 100 крон 1913–1917 років випуску.

На ринку Східної Галичини паперові гроші вперше з’явилися у 70–80-х роках ХVІІІ століття, після входження останньої до імперії Габсбургів. Проте у самій Австрії їхній випуск розпочався на 10 років раніше – з часу їх видання Віденським міським банком 1 липня 1762 р. під назвою банкоцетлів або банкових записок.

У залі стародавньої історії виставлено для огляду 7 банкнот ХІХ ст. вартістю 1, 2, 5, 10 гульденів та 6 крейцерів. Серед них наявна доволі рідкісна купюра – 5 гульденів 1806 року. На обох її боках номінал, крім німецької, вказаний ще й мовами імперії – угорською, чеською, польською, італійською. На них також з’явився новий захисний елемент – повторення зображення лицьового боку на звороті в спрощеній формі у дзеркальному відображенні. Під час розглядання купюри на світлі обидва зображення фактично суміщаються з точністю до 0,3 мм.

Для насичення грошового обігу в травні 1848 р. з’явилися нові банкноти – 1 та 2 гульдени. У залі стародавньої історії експонуються 2 гульдени із цього випуску. Ця банкнота одностороння, містить написи, надруковані готичним шрифтом німецькою мовою, та підписи керуючого банком. Внизу по центру зображений герб Австрійської імперії – двоголовий орел, увінчаний трьома коронами. На купюрі зліва внизу зображено голови античних богів Афіни та Гермеса (Меркурія); справа – жіночу голівку.

У 1867 р. після утворення дуалістичної Австро-Угорської імперії банкноти та монети отримали нове графічне оформлення. Надалі написи на одному боці виконувалися німецькою мовою, на другому – угорською. Наш музей має у своїй колекції бон 1 гульдена – форинта 1882 року випуску. Купюра прикрашена зображенням античних колон та рослинним орнаментом. Угорі, в центрі портика, у круглій рамці, яка міститься всередині лаврового вінка, – профільне зображення імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа І. На площині банкноти – тексти і номінал, серія та номер. Основні кольори: світло-оливковий, темно-синій.

Не менш цікавою для колекціонерів є банкнота того ж номіналу, але наступного року випуску. Вона ідентична з обох боків, проте має дещо змінений дизайн. Центральну частину її площини займає фігурний картуш, всередині якого надрукований текст шрифтом різного розміру. Над картушем у круглій рамці теж вміщено профільне зображення імператора, але купюра пишніше прикрашена композицією з фруктів та зображенням оголеного хлопчика з крилами й у лавровому вінку (бога кохання Купідона). Номінал позначено цифрою 1 у трьох кутах банкноти.

Згідно із цісарським розпорядженням від 1 січня 1900 р. єдиною валютою Австро-Угорської імперії проголошувалась золота кронова валюта, випуск якої державний банк розпочав із 1 березня того ж року.

Свого часу австрійські та австро-угорські банкноти були знецінені, оскільки їх випускали у дуже великих обсягах. Проте ці старі пожовклі купюри мають значну наукову цінність як історичне джерело, тому що несуть інформацію про економічний розвиток нашого краю у минулі часи.