gazpostach

Ув’язнені просяться на волю – через коронавірус



З початку пандемії у судах області розглянуто багато клопотань від узятих під варту – про заміну запобіжного заходу. Заарештовані просяться бодай під цілодобовий домашній арешт, бо бояться заразитися у СІЗО коронавірусом.

Так, у Гусятинському райсуді розглянули таке клопотання  від взятого під варту тернополянина, якому інкримінують убивство та крадіжку. Він під вартою з червня минулого року. Суд відмовив йому змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він обвинувачується  у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років. До того ж раніше судимий, офіційно не працює і не має постійного джерела доходу, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв’язків.

Відмовили у такому ж клопотанні у Чортківському райсуді заарештованому за убивство та розбійний напад. Він просився під домашній арешт через те, що дванадцять років хворіє на туберкульоз, і це робить його уразливим перед коронавірусом.

 У Тернопільському міськрайонному суді не задовольнили клопотання звинуваченого у шахрайстві. Йому інкримінують заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змогою групою осіб повторно та у великих розмірах. Разом зі спільниками він телефонував до потерпілих та, вдаючи працівників поліції, повідомляв неправдиву інформацію про вчинення їх родичами ДТП, й виманював великі гроші. Виявилося, цей чоловік теж хворий на туберкульоз.

Чи підставними є побоювання ув’язнених заразитися коронавірусом? Так, бо минулого тижня на брифінгу керівник обласної поліції Олександр Богомол повідомив, що серед затриманих є двоє хворих на коронавірус.

 Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що в умовах зростання захворюваності коронавірусом в Україні найбільшим викликом для Мін’юсту залишається протидія інфекції у місцях позбавлення волі. За його словами, установи виконань покарань є закритими, і вірусу сюди потрапити вкрай складно, але поширитись всередині надзвичайно легко. Це закриті території з великою щільністю перебування, наповнені людьми, чий стан здоров’я часто істотно гірший від громадян на волі.

Як у світі реагують, щоб не допустити пандемії за гратами? Зважаючи на все нові й нові випадки зараження у в’язницях, у США масово випускають в’язнів. У Британії через коронавірус з тюрем планують випустити близько 4 тисяч ув’язнених. У Франції вже звільнили кожного десятого – 6266 ув’язнених.

 Комітет Ради Європи із запобігання катуванням та нелюдському чи такому, що принижує людську гідність поводженню чи покаранню, 20 березня опублікував виклад принципів стосовно поводження з людьми, позбавленими волі, в контексті пандемії COVID-19. Так, зокрема, наголошується, що будь-який обмежуючий захід для запобігання поширенню COVID-19, застосований проти осіб, позбавлених волі, повинен мати правову основу та бути необхідним, пропорційним, таким, який поважає людську гідність та є обмеженим в часі.

Що роблять у нас? Станом на 1 квітня в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. Амністія востаннє була у 2016 році, хоча, відповідно до законодавства, Верховна Рада України може ухвалювати закон про амністію не частіше одного разу протягом календарного року, але не використовувала цю можливість четвертий рік поспіль. Схоже, зараз саме час виправити ситуацію. Нещодавно Мін’юст підготував і подав на розгляд парламенту проект Закону України «Про амністію засуджених(щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)». У пояснювальній записці до проекту йдеться про небезпеку поширення коронавірусу за гратами і, разом з тим, про економію бюджетних коштів – акт амністії дасть змогу розвантажити місця позбавлення волі та зекономити на утриманні осіб. 

Скільки і кого пропонують звільнити? Якщо закон приймуть, то підлягатимуть звільненню 3009 осіб. Більшість (1881 особа) – засуджені за злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, якщо вони на день набуття чинності цим законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Проектом Закону передбачено оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: на неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей з інвалідністю, до осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. 

Ольга КУШНЕРИК

 









Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*