Повідомити новину

Поширити:

У Тернополі люд намагається жити так, ніби війни немає. Бурлить громадське життя – один одного нагороджують медалями, які, мабуть, уже клепає кожна контора чи парафія. Конкурси, презентації – на головних шпальтах новин ті, які до буремного життя країни не мають жодного стосунку, бо не захищають Батьківщину. Як воно матері загиблого солдата чи живого, який на фронті, споглядати цю ярмарку суєти? Як військовому з ампутацією у госпіталі читати такі новини – він скаже: «То я за цих… (лайливе слово) втратив здоров’я?» Пора розставити усі крапки над «і»: герої на фронті, решта фізично здорового чоловіцтва мобілізаційного віку – це, м’яко кажучи, не герої – і усі це розуміють. Як би не піжилися і не обвішували себе сумнівними медалями, і не обкладалися грамотами.

Коли державний службовець високого рангу, позбувшись посади, стає викладачем, соціум небезпідставно будує здогадки, бо викладацька робота звільняє від мобілізації. Хоча, напевно, він має що передати студентам, бо позаду роки на високих посадах. Коли генерал поліції – молодий пенсіонер відкриває свою справу із суто цивільними функціями – його колосальний правоохоронний досвід не послужить країні у важку годину. Публічні люди, які на державній службі роками-десятиліттями виконували лідерські ролі, у часи війни стерлися й ніби ніколи не мали амбіцій. Війна багато чого викриває. Тож шануймо справжніх героїв, не піддаваймося мішурі.

Між тим, попри надзвичайно високу критичність на усіх фронтах, на владному олімпі не можуть ухвалити закон про мобілізацію. Чотири тисячі правок! Час минає, дорогоцінний час, а народні обранці – ніби в іншій реальності. Весна, наближається травень, який за мирного часу мав би бути виборчим. Політичний істеблішмент застиг у нерішучості – приймати непопулярне рішення не хочеться. Бо, хтозна, може, розхитається човен, і у країні будуть вибори. Даремно, бо українців уже не розхитати.

США не поспішають – конгресмени розглянуть допомогу Україні, можливо, наприкінці березня або у квітні. Ніби якийсь невербальний договір – наші затягують з мобілізаційним законом, американці – з допомогою…

Між тим, ініціативу на себе перебирає Європа, бо війна надто близько від її порогу, а парасолька НАТО стає дедалі ілюзорнішою. Макрон їде у Прагу говорити про боєприпаси для України. На Мюнхенській конференції чеський лідер Павел заявив, що у співпраці з Канадою і Данією Чехія знайшла 500 тисяч 155-міліметрових боєприпасів і 300 тисяч 122-міліметрових снарядів, які можна доставити протягом декількох тижнів, якщо буде чим заплатити. За даними Financial Times, Прага прагне зібрати 1,5 мільярда доларів. На міжнародній конференції в Парижі Фіала зазначив, що близько 15 країн готові приєднатися до цієї ініціативи, включно з Францією.

Перед тим Макрон заявив, що може ввести війська в Україну – і це було неабиякою несподіванкою для всіх. Щоправда, нещодавно уточнив, що це буде не скоро. Але… Як висловився очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна, «Заява Макрона про те, що він може розглянути можливість відправки військ в Україну, була зміною парадигми. Це показує, що важливість перемоги України дійшла до західних політиків, які ухвалюють рішення, і вони готові зробити більше». Він виокремив як позитив те, що обговорюються різні варіанти і «наш пріоритет – якнайшвидше доставити боєприпаси в Україну, отримуючи їх звідусіль, звідки лише можливо».

Важливо зазначити, що в питанні боєприпасів було скасовано принцип, згідно з яким вони мають надходити лише від європейської оборонної промисловості.

Цахкна також нагадав про заяву очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка закликала використати прибуток від заморожених активів Центрального банку рф для закупівлі військової техніки для України.

Днями Кабмін заявив, що скеровано кошти на зведення укріплень у Запорізькій області і що їх збудують у стислі строки. Виявилося, там досі немає оборонних загород… На захід від Авдіївки – оборонні споруди теж радше символічного характеру. Чому так сталося? Посадовці пояснюють, що сподівалися на контрнаступ, а не оборону.

Чи є у нас гроші? Прем’єр-міністр Шмигаль відповів на це так: «1,7 трлн гривень закладено у бюджеті сектору оборони для потреб цього року. Ми розуміємо, що нам потрібно буде приймати рішення щодо додаткового фінансування. Які інструменти? Продовження певного аудиту, верифікація витрат». Також він зазначив, що, плануючи бюджет, Кабмін розраховував такі моменти, як продовження мобілізації, ведення оборонної та наступальних операцій.

Із останніх зведень Генерального штабу ЗСУ: «Загалом російські окупанти завдали 5 ракетних та 66 авіаційних ударів, здійснили 108 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури».

Уже звична інформація – ворог атакує шахедами, прикордоння обстрілює артою і щодня – ракети.

В зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» на Куп’янському напрямку ворог здійснив 7 атак в районах населених пунктів Синьківка та Табаївка Харківської області.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили 4 атаки противника в районах населених пунктів Терни Донецької області та Білогорівка Луганської області.

На Бахмутському напрямку підрозділи Сил оборони України відбили 6 атак противника в районах населених пунктів Андріївка, Іванівське та Кліщіївка Донецької області.

В зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» на Авдіївському напрямку українські воїни відбили 28 атак ворога в районах населених пунктів Новоселівка, Бердичі, Тоненьке, Первомайське, Невельське Донецької області.

На Новопавлівському напрямку Сили оборони України продовжують стримувати ворога в районах Георгіївки, Новомихайлівки, Водяного, Пречистівки та Урожайного Донецької області, де ворог 22 рази намагався прорвати оборону наших військ.

На Оріхівському напрямку ворог здійснив одну атаку в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.

В зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса» на Херсонському напрямку, попри значні втрати, російські окупанти не полишають спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій. Протягом минулої доби противник здійснив 2 безуспішні штурми.

Якщо колись більшість з нас не знали назв населених пунктів на півдні чи сході, то тепер навіть невеликі села сприймаються як плацдарм. Ми у запеклій обороні.

Ольга КУШНЕРИК