У Заліщиках відбулася мистецька зустріч «Осінні замальовки»

«У нашому теперішньому житті радість потрібно шукати в кожній дрібниці. Іноді це – усмішка близької людини, інколи – хвилина спокою, а ще – це зустрічі з рідними, найдорожчими тобі людьми, друзями, які близькі за духом й пером», – такими словами розпочала творчу зустріч митців Заліщицького краю, яка проходила 23 вересня у приміщенні бібліотеки, директорка Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки і ведуча Марія Рудик.

В основу заходу ліг мотив осені – пори спокою, душевної рівноваги, затишку, тепла й любові, коли навіть маленький ковток теплого трав’яного чаю, гарна осіння поезія і легка душевна музика роблять дива. Саме з бажанням поділитись добрими й світлими почуттями сприйняття осінніх видив зібрались учасники літературно-мистецької студії «Ліра», працівники відділу культури, бібліотеки, краєзнавці краю, педагоги й просто чудові люди, цікаві співрозмовники, яким небайдуже рідне слово, пісня, які вміють підтримати й надихнути, підняти настрій і зацікавити. «Осінні замальовки» – таке іменування події, що відбулася. Це – зустріч із осінньою поезією й музикою, які здатні додати світлих барв у похмуре й тривожне сьогодення.

У заході взяв участь поет, журналіст, літературознавець, голова Спілки слов’янських письменників України Володимир Барна. Його присутність на заході – підтвердження того, що дієвість регіонального мистецького осередку в Заліщиках є схвальною. Про це йшлося у його виступі, про це засвідчує й те, що під час події двом учасникам студії «Ліра» – поетесі, очільниці літературно-мистецької студії Богдані Стефанюк і поету, історику Івану Козаку були вручені посвідчення членів Спілки слов’янських письменників України. Відрадно, що представників від нашого краю у Спілці побільшало, адже поетеса Оксана Дяків і краєзнавець Михайло Сопилюк теж є членами цієї творчої Спілки.

Володимир Барна дав належну оцінку взаємодії працівників бібліотеки з творчими людьми краю, з мистецтвознавцями й дослідниками, звертаючись до заслуженого працівника культури України, композитора, диригента Василя Салевича та голови районної Спілки слов’янських письменників України, члена Національної спілки краєзнавців України Михайла Сопилюка. А також прочитав свою поезію.

Авторські осінні поетичні замальовки озвучили Іван Козак і Богдана Стефанюк. Вони охоче розповіли про свою творчу ходу до цієї події, поділились новими письменницькими планами, подякували колегам за привітання й оцінку їхньої праці. Впереміш із прекрасними поетичними осінніми замальовками звучала музика: пісні, створені авторами текстів Богданою Стефанюк, Іваном Козаком і композитором Василем Салевичем. Прекрасний спів надзвичайно талановитих виконавців, солістів БНТ, дуету «Два кольори» у складі Сергія Костюка і Миколи Когута вже вкотре полонив присутніх. Їхні неймовірні голоси – це щедрий дарунок від Бога.

Як осінні листки спадають з достиглих дерев, так зринали поетичні рядки найкращих віршів майстрів слова Оксани Дяків, Іванни Михайленко, Надії Сопилюк про осінь і кохання, про смуток і радість, про довколишню красу й власні почуття. Своїми віршованими рядками поділилась педагогиня, поетеса Любов Голодівська, яка є активною учасницею наших творчих заходів. Цікавим видався діалог на тему ролі мистецтва й творчих осередків у житті кожного автора, до якого долучився у минулому керівник відділу культури району й частий гість творчих заходів Василь Машера. Варто зазначити й відповідну роботу в технічному й фотооформленні зустрічі працівника бібліотеки Андрія Машери. Спілкування в такому тісному колі друзів, близьких один до одного за сприйняттям, де відчутне серцебиття кожного, де слова оживають, а таланти стають ближчими, де отримуєш келих нових емоцій, надихаєшся на творення нового, ще досконалішого й кращого, яке буде корисним навколишнім і рідній землі, надважливе сьогодні. Праця кожного окремо й всіх нас разом – це наш культурний фронт.

«Нехай у кожного буде своя осінь… Щаслива, наповнена любов’ю і добром. І якщо щастя – в дрібницях, даруйте іншим його частіше», – підсумувала ведуча зустрічі М.Рудик. А ще варто додати:

«… Життя учить нас жити кожну мить,

І ранить нас, і гоїть рани наші». (Б.Стефанюк)