ТУРИСТИЧНИЙ КЛАСТЕР – ЦЕ ДОБРЕ. ВИКОРИСТАННЯ ЗАМКІВ У НЬОМУ – ЩЕ КРАЩЕ

Як об’єднати зусилля влади, підприємців-надавачів туристичних послуг і туроператорів, щоб створити кластер і  заманити  в конкретну місцевість якнайбільше туристів?  Для обговорення цього питання днями у Бучачі зібралися представники різних гілок влади, громадських організацій,  туристичних фірм, виробники крафтової продукції, власники та балансоутримувачі об’єктів туризму та інші небайдужі особи, які зацікавлені в розвитку туристичної галузі регіону.
Під час презентації туристичного кластеру Бучаччини керівники громадської організації «Бучач-Тур», що стала організатором заходу, ознайомили присутніх із найбільш сучасним і ефективним інструментом для створення привабливого іміджу певної території – новою айдентикою (від англійського слова identity, що в перекладі означає ідентичність). Вона, за словами голови ГО «Бучач-Тур» Світлани Борак, «здатна передати настрій міста (в даному випадку Бучача), поєднати старовину і сучасність, і тим самим привабити туристів». Було також презентовано сайт згаданої громадської організації та туристичний потенціал Бучаччини. Як підсумував начальник управління туризму Тернопільської ОДА Ростислав Яцків, «саме в Бучацькому районі розпочався туристичний прорив. Громадська організація «Бучач-Тур» зареєструвала юридичну особу, отримала певний статус і заявила про себе: ми є, ми хочемо працювати і кличемо до себе усіх зацікавлених у розвитку туризму…»
Авжеж, Бучачу гріх скаржитися на нестачу пам’яток культурної спадщини. Вони в різні пори року надають місту над Стрипою неповторного шарму. Бучач овіяний славою геніального архітектора Бернарда Меретина і скульптора Йоана-Георгія Пінзеля, які створили неповторну Бучацьку ратушу (1751 р.). У Бучачі є цілий ряд інших пам’яток, вельми цікавих для туристів, – руїни замку 14 століття, церква Святого Миколая (1610 р.), василіанський монастир (1712 р.), Успенський костел (1763 р.), церква Святої Покрови (1764 р.) та інші. А літературний музей Нобелівського лауреата, уродженця Бучача Шмуеля Йосефа Агнона приваблює письменників та науковців з різних країн світу.

Влада Бучача довела, що може відновлювати важливі пам’ятки. Декілька років тому за кошти місцевого бюджету у місті було відреставровано джерело Яна Третього Собеського – короля Речі Посполитої, який після перемоги у битві з турками біля Відня 1683 р. зупинявся у місті над Стрипою і втамовував спрагу водою. Однак Бучацька ратуша нині чекає і ніяк не дочекається завершення реставраційних робіт.
У Бучацькому районі туристам варто відвідати село Рукомиш, де можна побачити травертинові скелі, природний лик Ісуса Христа, старовинну церкву 16 ст., а біля неї – скульптуру Святого Онуфрія різьби геніального Пінзеля. Великою помилкою було б не навідатися до оповитих легендами Русилівських водоспадів, побувати на Червоній горі, де річка Стрипа впадає у Дністер та завітати до інших пам’яток природи та історії. Але ознайомлення з цією місцевістю було б неповноцінним без відвідання замків та фортифікаційних споруд, які є на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля». У даний час всі вони потребують відновлення.
– Пандемія коронавірусу зробила нам дуже негативну послугу, – наголосила під час виступу вчений секретар заповідника Надія Макарчук. – Кошти на відновлення замків у цьому році не надходять взагалі – ні з державного бюджету, ні з місцевих бюджетів. Заповідник дає собі раду, заробляючи власні кошти. На сьогодні для нас головне – ліквідувати аварійний стан замків і розпочати консерваційні роботи. Якщо зазирнути у перспективу, то в Золотому Потоці, за концепцією архітектора Юрія Вербовецького, планується пристосувати замок під феодальне помістя 17-18 століття, відновити старі кам’яниці, панську їдальню, стайні, кузню… У замку в селі Язловець можна буде проводити рицарські турніри. А в селі Підзамочок біля замку плануємо створити мотузяний парк, канатну дорогу, лижну трасу. Дуже добре, що народний депутат України Микола Люшняк та його помічники спільно із заповідником розробили проект відновлення замків у Бучацькому і Теребовлянському районах. Сподіваємося, що його  підтримає бюджетний комітет Верховної Ради і будуть виділені кошти для цих потреб…

Але для того, щоб групи туристів змогли побачити історико-архітектурні перлини, державні органи та органи місцевого самоврядування мали б подбати про ремонт автомобільних доріг, і насамперед тієї, яка веде до замку в селі Язловець. Сподіваємося, що уряд підтримає ініціативу Міністерства культури та інформаційної політики і відбудова цих замків у 2021 році  буде включена до національного проекту «Велике будівництво». Бо розбитими путівцями мало хто з мандрівників поквапиться відчути красу замків і фортифікаційних споруд та дух історії, який витає там.
Туристичний кластер уже два роки діє у Теребовлі. Як переконував учасників дискусії директор  КП «Туристично-інформаційний центр м.Теребовля» Степан Зелінський, до кластеру увійшли Музей історії міста, згаданий туристично-інформаційний центр, приватні садиби, кафе, велосипедні маршрути, польоти на паратрайку, нічна екскурсія містом, а також різні майстер-класи. Таке об’єднання вигідне усім його учасникам, бо кожен з них отримує свою пайку від надання туристичних послуг. «Кластер – це насамперед бізнес», – чітко розставив акценти Степан Зелінський. Крім того, місцевий туристично-інформаційний центр довів, що може заробляти не такі вже й малі кошти від продажу сувенірної продукції, реклами. Уже виготовлені буклети з екскурсійним меню Теребовлі трьома мовами – українською, англійською і польською. Відбувається  активна промоція міста в соціальних мережах.
До слова, громадська організація «Фортеця добродійності» створила мобільний додаток. Використовуючи його, туристи можуть отримати інформацію про привабливі пам’ятки Скала-Подільської громади, в тому числі і про замок 14 століття у селищі Скала-Подільська, який є об’єктом Національного заповідника «Замки Тернопілля».
А досвід Заліщиків показав, що коли місцева влада зацікавлена відродити славу курортного міста, відомого в усій колишній Речі Посполитій, то вона це зробить. У місті над Дністром уже відновлено два парки і два пляжі, у яких створено дві відпочинкові зони з барбекю. Там туристи можуть зі смаком провести дозвілля, приготувати шашлик чи рибну юшку. В Заліщиках увійшли в практику сплави по Дністру на катамаранах. Створено також комунальне підприємство «Заліщики туристичні», яке  організовує тури вихідного дня містом, а також практикує водно-велосипедний маршрут уздовж Дністра – від села Устечко до Заліщиків. За словами міського голови Алли Квач, у Заліщиках планується ще чимало атракцій, зокрема, в одному з парків буде влаштовано оглядовий  майданчик на Дністровський каньйон, а ще –  незвичайне шоу-метеоритний дощ. Міська влада також обіцяє створити багатофункціональний майданчик, де можна було б  під відкритим небом проводити семінари, конференції, демонструвати кінофільми і т.п. А ще – не гріх відродити в Заліщиках традиції виноградарства…
Та найбільш перспективним напрямком розвитку туризму в регіонах є створення мережі «зелених шляхів» (green ways), які давно стали популярними в Європі і виходять за межі однієї країни. Координатор з розвитку мережі Greenways Ukraine Сергій Підмогильний переконував учасників дискусії в тому, що такі «зелені шляхи» є одними з ключових елементів стратегії розвитку туризму в Україні. Три «зелені шляхи» могли б з’явитися і на Тернопіллі – у Кременецьких горах, Подільських Товтрах і Дністровському каньйоні, і кожен охопив би по декілька районів області. Цілком логічно, що в цих зелених шляхах мали б активно працювати туристичні організації кластерного типу.  Проте створити «зелений шлях» вздовж Дністра – нині найбільш реально, і ця перспектива – зовсім не захмарна. «Уже визначено п’ять зон Подністер’я на території Тернопільської області (а це – понад 1100 кілометрів в межах Дністра), де сконцентровано туристичний потенціал, туристична інфраструктура і може надаватися цілий комплекс послуг для туристів…», – розповів Сергій Підмогильний. Як на мене, не помилився голова громадської організації «Туристичне товариство «Карпатські стежки» Олександр Бурсанов, узагальнюючи призначення «зелених шляхів»: «Мережа зелених шляхів якраз створюється для того, щоб об’єднати власників садиб, дрібних підприємців, виробників вин і сирів, надавачів туристичного інвентаря…» Тож, сподіваємося, «зелені шляхи» будуть створені і в нашому краю. Вони включатимуть в себе як пам’ятки природи, так і історичні об’єкти, насамперед замки.  Адже те, що залишила нам історія, повинно бути використано з користю  для держави, місцевих громад, бізнесу і людей.
  Роман ЯКЕЛЬ
На фото: замок у Золотому Потоці.
Замок у Підзамочку помалу відновлюється.
Під час презентації туристичного кластеру Бучацького району.
Виступає вчений секретар Національного заповідника «Замки Тернопілля» Надія Макарчук.