Повідомити новину

Поширити:

«Хай в новім році буде все нове, старі — лиш вина, істини і друзі…» — душевно читає Надя, моя однокурсниця, вірша Ліни Костенко й із сумовитою ніжністю дивиться на мене. Живе вона на Волині.
– Добре вино тепер важче знайти, аніж друзів, — розмірковую.
– І справжнє, не підробку, розбавлену хімічними барвниками, – додає Надя. – До речі, у нас на Волині є подружжя Семеренків, яке переробляє малину на сік та вино.
Своїм запевненням, а ще більше прізвищем, яке походить від відомих садівників та меценатів Семеренків, Надя направду мене заінтригувала. І далі розповіла цікаву історію вже немолодого подружжя, яке взялося за вирощування ягоди-малини.
Мешкають вони на хуторі Хвороща, що біля села Миколаївка. І через кілька днів, як трапилась нагода їхати до Кременця, я продовжила свій шлях до дубенської території. Охоче погодився їхати й водій, коли дізнався, що малина та виготовлені з неї цілющі соки, вино, а також різні конфітюри, поліпшують стан здоров’я, позбавляють недуг, від яких, до слова, чоловік не може позбутися роками.
До впорядкованої садиби Семеренків веде кована хвіртка.
– Навіть не закриваємося, — озвався господар, коли ми зайшли на подвір’я, – бо багато покупців приходить. Хтось хоче придбати саджанці малини,інші – свіжу чи заморожену ягоду, сік та вино з неї.
– Сподіваємося, дещо й нам перепаде? — напівжартома запитує водій.
— Вистачить і для вас, — сміється Павло Прокопович Семеренко. І веде нас до льоху, в якому порядкує господиня Ліля Василівна. Ми, зачудовані, оглядаємо бочки й бочілки, бутлі й склянки. Скільки то ж треба було ягід назбирати, аби надушити, як у нас кажуть, цього гранатового «трунку»?
Пані Ліля розповіла, що зайнятися переробкою ягідної сировини додумалися тоді, коли впала ціна на ягоди. А тут ще й подруга нагодилася, яка розказала, що прадід її перебував на заробітках на півночі Росії. Та замість рублів заробив букет хвороб. А вилікував його знахар-естонець, котрий, відбувши заслання в радянському таборі, доживав дні тут, на чужині. За келихом сухого малинового вина, яке старенький виготовляв за своїм власним рецептом, він  розповів волинянові й про лікувальні властивості цього цілющого напою. А коли наш земляк від’їжджав на батьківщину, той на прощання подарував йому зшиток, де були рецепти, а також поради, при яких захворюваннях вживати листя та квіти цієї ягідної рослини, плоди й різну продукцію з них.
Тут, на рідній землі, колишній заробітчанин сам почав займатись оздоровленням сельчан. І, як свідчать очевидці, багатьох вилікував.
–  А знаєте чому? – мовить пані Ліля. – Бо користь для здоров’я дає поєднання нашої волинської, кременецької землі, в якій є кремінь, з цілющими властивостями малини.
Ліля Василівна витягує з дерев’яного куферка пожовклий аркуш паперу.
– Як стверджував знахар, сік, а також вино з нього корисно вживати тим, у кого малокрів’я, воно також нормалізує роботу кишківника, позитивно впливає на діяльність репродуктивної системи, бореться зі старінням організму, виводить шлаки, регулює серцевий ритм, артеріальний тиск… Ми, як і багато наших  знайомих, котрі в міру вживають цей рубіновий «трунок», переконалися в цьому, бо позбулися багатьох недуг.
Вино справді смачне… Дуже! Приємне на смак. Гріє, бадьорить. Хоч у мене підвищена кислотність, я зовсім не відчуваю печії. Ліля Василівна після того, як поміряла мені тиск, втішає, що він не підвищився (чого я так боялась!), а навпаки, став ближчим до нормального.
У приємному й зичливому товаристві, за тихою розмовою, присмаченою густим вином та малиновим варенням, час минає швидко. Рипнула хвіртка — зайшли, мабуть, покупці. Вони також зв’язалися з господарями телефоном, аби домовитися про зустріч.

Дарина СКОЧЕЛЯС

P.S. Повернувшись із поїздки, я спала, як після купелі. І досі почуваюся здоровою — не турбує тиск, не підвищується кислотність. Поліпшилося самопочуття і в мого попутника. Виходить, що малинна продукція з городу Семеренків направду оздоровлює. А придбати її можна, зателефонувавши за номером (098) 813-14-25.