Повідомити новину

Поширити:

29–річна тернополянка Ольга  Бурбан  ще зі школи захоплюється рукоділлям. Два роки тому вона стала майстром народної творчості з художньої вишивки. Нині у її доробку – вишивані  стрічками сорочки, плаття, дитячі стилізовані костюми, картини, ікони, пасхальні рушники, а також декоративні вироби  зі стрічок – прикраси для волосся, заколки, скриньки.
Вишивають усі близькі
Закінчила вона Тернопільську ЗОШ №11, інженерно-педагогічний факультет Тернопільського педагогічного  університету ім. В. Гнатюка. Працювала вчителем трудового навчання у Тернопільській Українській гімназії ім. Івана Франка. Деякий час перебувала у Польщі.  Нині знову повернулася в Україну, де бере активну участь у різних культурних заходах, фестивалях, майстер-класах.
Ще з дитинства дівчина займається в’язанням, макраме, вишиванням у  різних техніках. Каже, що й бабуся по мамі, яка жила на Бережанщині, шила, вишивала, в’язала. Мама вишиває й досі. На 2 роки старша сестра Марійка також вишиває.
Навчаючись в університеті, Ольга  Бурбан  взялася за вишивку стрічками. Цьому її навчила чудовий педагог,  викладач декоративно-прикладного мистецтва  Стефанія Петрівна Павх.
Узори створює сама
Спочатку роблю ескіз на папері, інколи відразу на тканині. Здебільшого використовую квіткові теми для вбрання для дівчаток, жінок, дітей, – каже Ольга  Бурбан. – Намагаюся не повторюватися. Головне, щоб стрічки були якісними, не линяли.
З різнокольорових  стрічок  у її руках народжуються дивовижні  маки, соняшники, волошки, троянди, нарциси, бузок.
Я запитую у молодої майстрині про її творчі плани. Каже, що хоче освоїти максимум  традиційних  українських  старовинних  технік вишиття, навчитися  відтворювали різні види мережок. І від стрічок, звісно ж, відмовлятися не планує.
Галина ВАНДЗЕЛЯК