Степан Сапеляк: «Доля моя, хрестиком вишита»

До 70-річчя від дня народження
26 березня 2021 року минає 70 років від дня народження, письменника, правозахисника, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Богдана та Левка Лепких, літературної премії ім. Володимира Свідзінського низки інших нагород,  почесного громадянина Тернополя й Харкова Степана Сапеляка (1951—2012).
На вшанування ювілею письменника й літературознавця у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Визбирати Його святозавітні зерна…».
В експозиції представлено видання творів Степана Сапеляка з фондів бібліотеки, зокрема: «І каміння те стало хлібами…» в 3 томах, «Тривалий рваний зойк», «Журбопис», «Во ім’я Слова», «З гіркотою в камені», «Незів’яле листя», Страсті по любові», «Кричі часу». Серед документів ―  й перші публікації творів в українських літературних часописах «Київ», «Дзвін», «Вітчизна», «Тернопіль», «Русалка Дністрова» інших. Привертає увагу збірка «Степан Сапеляк. Вибране», що побачила світ у тернопільському видавництві «Терно-граф» 2017 року з передмовою Богдана Мельничука.
Наукова й дослідницька праця Степана Сапеляка представлена й цілим рядом літературознавчих і мистецтвознавчих розвідок.
Поезія Степана Сапеляка — об’єкт літературознавчих досліджень в Україні та закордоном. На виставці представлені розвідки Павла Мовчана, Василя Сагана, Олександра Борисенка, Миколи Жулинського, Джеймса Мейса та ін. «Дивовижним чарування поезії» С. Сапеляка «сили чисто емоційної, великої трагічної снаги» захоплювався Дмитро Павличко. Дослідники визнають «нестандартність творчості поета» бо вона «невловно рухлива, мов та ртуть, розсипана на столі: тільки згорнеш, збереш докупи, як від легкого необережного дотику вона знову розбіглася, виграючи звабливим блиском на сонці».
Так, тернопільський науковець Микола Ткачук присвятив поету працю «Скорботна пісня України (творчий портрет Степана Сапеляка)», на сторінках якої він констатує, що «Поезія С. Сапеляка – особливе явище в сучасній українській поезії… Вірш його пружний і живе глибоким внутрішнім почуттям, більшим ніж словесне… Виникає враження, що митець не компонує вірш, а він «функціонує», як живий організм, образи розгортаються самі по собі, мовби своєю волею, спонтанно, стихійно, відлунюючи всією фактурою вірша й не зникаючи до останнього звуку». Розвідка представлена в першому томі творів С. Сапеляка «І каміння те стало хлібами …» та у виданні вченого «Богдан Бойчук. Степан Сапеляк (компендій творчості поетів)».
Серед експонатів виставки — й книжка «Із Степаном Сапеляком: разом і після…», яку автор, Богдан Мельничук, присвятив своєму близькому другові.
На твори поета написано естрадну та камерну музику. У 1991 році львівський експериментальний театр «Мета» за його поезією здійснив постановку «Свіча моя в священній чорноті». В Тернополі, Харкові та Россохачі письменнику відкрито меморіальні дошки, а з нагоди його 65-річчя засновано Всеукраїнську літературну премію імені Степана Сапеляка.
М. І. Іванків, головний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ