Служить Україні і громаді

(До 75-річчя громадсько-політичного діяча, просвітянина,  публіциста і краєзнавця Казимира Яреми)
Незалежність України, проголошену 24 серпня 1991 року, ми досягли завдяки тому, що наша нація у всі періоди свого історичного розвитку народжувала і плекала патріотів, які служили рідній землі і своєму народові безкорисливо, без особистої вигоди, завжди відстоювали інтереси громади, скривджених людей, сповідували національну ідею, дбали про розвиток Української держави, духовність народу, національної культури.
Саме таким є Казимир Ярема.
Ярема Казимир Петрович народився 8 квітня 1946 року в селі Йосипівка Тернопільського району. Почуті ще в дитинстві розповіді старших односельчан про визвольні змагання ОУН-УПА, читання ще в шкільні роки забороненої тоді «Історії України» М. Грушевського, пережиті ним нестатки і бідування у важкі післявоєнні роки сприяли формуванню високої національної свідомості, співчуття до знедолених і скривджених, готовність до боротьби за справедливість.
Освіту здобув у Йосипівській восьмирічній школі та Настасівській середній школі. У 1964–1966 роках навчався у Чортківському педучилищі, а в 1973 році закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка.
За фахом він вчитель початкових класів і музики, історії і права. Учителював у Рівненській області, в селах Смолянка, Йосипівка, Острів Тернопільського району, майже 20 років був директором школи, ініціював і організував будівництво Острівської середньої школи у 1989–1993 роках без жодної підтримки районної та обласної влади за кошти агрофірми «Поділля» і завдяки авторитетові і підтримці її голови Стефанії Антонівни Тислицької.
У 2000–2004 роках Казимир Ярема працював головою Тернопільської обласної правозахисної організації «Спілка власників землі», сотням селян допоміг отримати земельні та майнові паї.
З 2005 року по 2007 рік працював провідним фахівцем Територіального центру захисту пенсіонерів та одиноких непрацюючих громадян Тернопільського району, організовував і проводив благодійні акції.
Усе своє свідоме життя Казимир Ярема – активний учасник громадських справ. У тоталітарні часи він пропагував українське слово, українську пісню у час навчання в Чорткові та Львові, у селах Лінчин, Смолянка, Йосипівка та Острів.
Особливо його громадсько-політична активність зросла в роки відродження України. У 1989 р. він був обраний в с. Острів головою осередку Товариства української мови ім. Т. Шевченка, яке домоглося у 1990 р. перейменування в селі вулиці Леніна на вулицю ім. поета-патріота Василя Ярмуша. Тоді ж у 1989 р. К. Ярема став членом Народного Руху України, брав безпосередню участь у національно-визвольних акціях у Тернополі, багатьох містах і селах краю, їздив на Донбас з агітаційною групою Тернопільщини напередодні Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. Завжди належав до політичних сил, що були в опозиції до кучмізму, режиму Януковича, у 2007 році був членом виборчої комісії у м. Макіївці як представник національно-демократичних сил. Брав активну участь в акціях «Україна без Кучми», Помаранчевої революції, Революції Гідності, був на Майданах Києва і Тернополя
З 2000 року по 2010 рік очолював Тернопільську районну організацію Української народної партії, з 1994 року – член Тернопільського обласного товариства ім. Богдана Лепкого, кілька років є заступником голови товариства і обраний головою журі з призначення і вручення премій ім. Родини Лепких і доктора Романа Смика. У 2001–2002 рр. був заступником начальника Тернопільського районного штабу «Наша Україна», а в 2006 році — начальником районного штабу УНП. Понад десять років був головою ревізійної комісії Тернопільського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», з 2013 року є головою Тернопільського районного відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта», є членом ГО «Українська народна рада».
За активну участь у громадсько-політичній роботі Казимир Ярема нагороджений ювілейною медаллю до 20-річчя створення НРУ, медаллю «Учаснику Євромайдану», грамотою Тернопільської облдержадміністрації та Тернопільської обласної ради до 15-х роковин з дня проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, грамотою Тернопільської районної адміністрації і Тернопільської районної ради до 15-річчя Незалежності України, грамотою Тернопільської районної ради до 60-річчя від дня народження, Подякою історико-краєзнавчого музею «Зборівська битва» за участь у Всеукраїнській конференції «Історія козацтва та його роль в українському державотворенні» 17–18.08.2019 р. в м. Зборові, грамотою Тернопільської обласної адміністрації до 30-річчя створення Народного Руху України. У 2017 році став одним із перших лауреатом премії ім. Родини Лепких, також має інші нагороди.
Ще з 60-х років минулого століття К. Ярема активно співпрацює із засобами масової інформації. Його статті, замальовки неодноразово друкували в пресі, яких він написав декілька сотень. У 2000 році вийшли друком його перші публіцистично-художні повісті «Володимир Хома (літературний портрет)», «Життя, мов спалах зорі» (про поета-патріота Василя Ярмуша). Тоді ж він зібрав, упорядкував і видав поетичну збірку творів Василя Ярмуша «Україно моя барвінкова» і збірку пісень на слова Василя Ярмуша «Мелодії, освячені любов’ю», а також зібрав, упорядкував і сприяв оформленню в Острівській школі кімнати-музею Василя Ярмуша. У 2015 році до 75-річчя з дня народження Василя Ярмуша К. Ярема перевидав збірки творів В. Ярмуша і книжки про нього з доповненням.
У 2001 році Казимир Ярема написав і видав біографічні повісті «Три музи Валерія Залізного» і «Душі пісенний цвіт», а в 2005 році світ побачила книга «Василь Подуфалий. Життя і творчість», авторами якої є К. Ярема і Б. Кусень.
Протягом п’яти років Ярема К. П. зібрав матеріали і написав книжку на 730 сторінок «Кривава боротьба за волю України», яка вийшла друком у 2016 році і є енциклопедією героїчної боротьби українців за здобуття незалежної Української держави та перевидана у 2019 р. У 2019 р. вийшла його нова книжка «Школа рідна Острівська». У 2020 році – книжка «Служив Україні словом», а у 2021 році — «Родина українських патріотів і добрих господарів».
Готові до друку його книжки «Духовні скарби Острова», «Моє рідне село Йосипівка». Він збирає матеріали і пише книгу «Спогади українців, які пережили голодомори», систематично пише статті на суспільно-політичну тематику в місцевих та всеукраїнських газетах, бере участь у громадському та політичному житті краю, культурно-просвітницьких заходах та акціях протесту простих українців проти корупції і несправедливості, брав участь у заходах до 100-річчя битви УСС проти московських окупантів на Лисоні, до 75-річчя ОУН-УПА у селі Бище Козівського району, де був штаб УПА у 1943–1945 рр., у селі Антонівці Шумського району, де був штаб УПА-Північ, був делегатом Всесвітнього форуму українців в Києві 19–20 серпня 2016 р., делегатом 10-го з’їзду Всеукраїнського товариства «Просвіта ім. Т. Шевченка» 18 листопада 2017 року. Був учасником акції підтримки прийняття Закону № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» під стінами Верховної Ради України 25 травня 2019 р., брав участь в Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Історія козацтва та його роль в українському державотворенні», на якій  виступав з обширною доповіддю «Богдан-Зиновій Михайло Хмельницький, який створив епоху в історії України» 17–18.08.2019 р. в м. Зборові. Був делегатом Всеукраїнських зборів із відзначення 30-річчя створення Народного Руху України, які відбулися 10 вересня 2019 р. в місті Києві.
Б. КУСЕНЬ, В. ЗАЛІЗНИЙ, Е. МОЧЕВУС –
побратими лепківці і просвітяни