Повідомити новину

Поширити:

Нечувано досі! Тернопіллям пронеслася пилова буря! Зведених офіційних результатів про нанесену шкоду наразі немає. Однак kurkul.com повідомляє, що в цілому пилові бурі, які пройшлись Тернопільщиною 12 травня, знищили посіви цукрових буряків орієнтовано на 10 відсотках площ. 
З окремих публікацій у соціальних мережах можемо скласти невтішну картину і робити певні висновки.
Скажімо, експерт з технологічного супроводу компанії Agrii Володимир Петрунів поінформував журналістів  «Чортків.Онлайн» про пошкоджені посіви цукрових буряків у їхньому господарстві.
«Погодні аномалії вирують не на жарт, несучи шкоду кожній культурі і полю. Стійкі виживуть, а слабенькі рослини — невідомо. Але такі синоптичні, як і життєві ризики, несуть за собою не тільки втрати, а й виробляють нечувану стійкість, поміркованість, витривалість сили духу і оптимізму», — вважають на своїй сторінці в Facebook у господарстві ПАП «Дзвін», яке працює в Чортківському та Борщівському районах.
Детальніше розповіла про пилову бурю в Гусятинському районі відома журналістка Христина Коціра:
«Піщана буря пронеслася в Гусятинському районі у вівторок, 12 травня, завдавши при цьому значних збитків фермерам.  У сто гектарів вкладено приблизно 2 мільйони гривень, які пісок закопав за хвилини».
У коментарях Христина уточнила, що такої шкоди буря завдала у селі Коцюбинці Гусятинського району, де господарює агрофірма «Нічлава».
«Піщана буря на Тернопільщині. Такого тут не пам‘ятають. Клімат таки змінився, звідкись беруться ці тонни піску, які накривають поля; вологи нема, води в річках і колодязях обмаль. Інший факт: прогнози щодо урожаю в сільському господарстві дуже сумнівні. Ось така буря чи град, або відсутність опадів усе змінює дуже швидко. Фермерам все одно доведеться виплачувати кредити, зарплати і орендну плату пайовикам. Фактично сільське господарство дуже прибутковий бізнес у нас лише для тих, хто мав чи має доступ до бюджетних ресурсів: дотації і все інше завжди роздавали лише собі або своїм», – пише Христина Коціра.
TeNews написала про пилову бурю в селі Бобулинці Бучацького району: «Чорна хмара суне і не знаєш, що робиться! Сьогодні вдень, хто був на полі, а хто – на вулиці, побачили стовп з пилюки, який буквально накрив частину села. Для декого побачене – вперше.
«Раніше я таке лише в кіно бачив, – розповідає Зеновій Пеньонжик. – Гадаю, це – наслідок зміни клімату. На мій погляд, він змінюється із багатьох причин: бездумне розорювання земельної площі, випалювання хімікатами бур’янів на полях та відсутність лісосмуг.
Екологи, в свою чергу, зміну клімату пов’язують з безсніжною зимою, відсутністю звичної норми опадів. Як наслідок – повітряна ерозія грунтів, зниження рівня грунтових вод, які і є причинами утворення пилу».
Прокоментувати ситуацію редакція попросила начальника управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Ореста Сінгалевича:
– На жаль, ми не збирали повної інформації з районів про наслідки пилової бурі, яка мала місце 12 травня. Знаю, що потерпіли господарства Гусятинського, Бучацького, Чортківського районів. Можливо, Борщівського. Це нове явище для Тернопільської області. Раніше такого не було. Як і смерчів. Пригадайте, позаминулого року на території Зборівського району було зафіксовано перший смерч. Нетрадиційні для нашого регіону явища природи стаються внаслідок змін клімату. Що маю на увазі? Якщо зміна руху повітряних мас накладається на висушений грунт, то це і призводить до пилової бурі.
Що потрібно робити? Потрібно адаптовуватися до зміни клімату. Скажімо, повернутися до висаджування полезахисних смуг. Свого часу їх масово створювали у степовій зоні, тобто в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях. Тернопільська ж область належить до лісостепової зони. Але і в нас свого часу були полезахисні смуги. Їх залишилося не багато – в середньому приблизно 1000 га. Вони невеликі, розкидані по області і часто вже не виконують необхідних функцій. Але науковці прогнозують, що степові умови клімату пересуваються на північний захід і все більше відвойовують території лісостепової зони. Мусимо до цього готуватися. Бо чим більше полями гуляє вітер, тим більше він осушує грунт і видуває його верхній шар. Полезахисні смуги потрібно розташовувати перпендикулярно до переважаючого напрямку рози вітрів. Тобто, необхідно вгамовувати пориви вітру. Може виникнути проблема з відведенням землі для цих полезахисних смуг. Але пригадаймо, що під час розпаювання землі були передбачені внутрішньогосподарські дороги. Часто їх порозорювали. І даремно. Бо тепер цю землю можна використовувати для висаджування полезахисних смуг.
Іншим шляхом адаптовування до зміни клімату може стати якнайшвидший перехід до обробітку грунту без застосування оранки. Такі методи відомі давно і з успіхом застосовуються, скажімо, в Полтавській області.
До речі, управління екології та природних ресурсів якраз готує відповідний прогноз для керівництва ОДА стосовно показників зміни клімату й адаптації господарств області до цього процесу, – завершив Орест Сінгалевич.
І як казали наші діди, москаль наступає, і нема на то ради. Перефразовуючи, можна завершити: пилові бурі наступають і треба на то шукати ради… 
Тарас ВАСИЛІВ