Обряд із Монастирка на Тернопільщині внесли до національної культурної спадщини України

Йдеться про обряд вбирання хрестів Хресної дороги, який Міністерство культури внесло до відповідного національного переліку (наказ від 26 березня 2026 року №417).

Сакральна традиція з глибоким корінням

Цей обряд має багатовікову історію — його витоки сягають ще XVIII століття. Він поєднує духовність, родинні звичаї та символізм, що передається з покоління в покоління.

За кожним із 14 хрестів традиційно доглядають окремі родини села. Напередодні свята Воздвиження Чесного Хреста незаміжні дівчата прикрашають їх живими квітами, травами та стрічками, молячись за щасливу долю. Цей обов’язок передається у спадок — від старшої дівчини до молодшої.

Жива віра, що пережила заборони

Після святкової Літургії відбувається хресна хода, яка завершується біля печерної церкви. Саме там дівчата, які вбирали хрести, отримують благословення.

Попри десятиліття радянських заборон і переслідувань, традиція збереглася і продовжує жити, залишаючись важливою частиною духовного життя громади.

Що дає новий статус

Включення обряду до національного переліку відкриває нові можливості для громади:

• сприятиме збереженню автентичності традиції;
• дозволить залучати державну підтримку;
• посилить туристичну привабливість Монастирка.

Село вже сьогодні розглядають як важливу культурну локацію Тернопільщини, що приваблює паломників і туристів.

Важливо для відвідувачів

Тим, хто планує відвідати Монастирок, варто врахувати погодні умови. У дощову погоду стежки до Хресної дороги та печерної церкви можуть бути слизькими, адже маршрут проходить відкритими скелястими ділянками над Дністром.

Традиція вбирання хрестів у Монастирку — це не просто обряд, а жива спадщина, що об’єднує покоління та зберігає духовну ідентичність українців.

Нагадуємо, що паломництва до Марійського духовного центру триватимуть з березня до жовтня.

Читайте також: Бучацька єпархія УГКЦ застерігає вірян від діяльності псевдоекзорциста з Чортківщини