26 тисяч гривень втратила жителька селища Козова, намагаючись отримати матеріальну допомогу. Жінка, скориставшись фейковим посиланням, перейшла начебто на сайт фінансової установи, проте після введення даних з її банківської картки було знято велику суму грошей.
Як пояснюють фахівці кіберполіції, у телеграм-каналах сьогодні активно ширяться пропозиції отримання матеріальної допомоги в період війни. Шахраї кидають посилання начебто на сайти фінансових установ, перейшовши на які і ввівши свої дані, можна отримати матеріальну допомогу. Насправді, це фішингові посилання, і, переходячи за ними, люди потрапляють на шахрайські сайти, котрі дуже схожі на веб-сторінки фінансових установ.
Для більшої переконливості шахраї не лише копіюють зовнішній вигляд офіційних сайтів фінустанов, а й публікують інформацію про послуги організацій та їхні юридичні адреси.
Відрізнити фейковий сайт від офіційного веб-ресурсу будь-якого українського банку дуже просто. Всі фішингові сайти розміщуються лише на трьох доменах, які використовують написання адрес максимально схожі на банківські інтернет-ресурси. Тому, перш ніж переходити за посиланням та вводити будь-які дані, ретельно перевірте, чи справді ви на сайті банку, чи на дуже схожій шахрайській «копії», повідомляють у відділі комунікації обласної поліції.
Між тим, фахівці Держспецзвʼязку застерігають: різко зросла кількість російських кібератак, спрямованих проти звичайних українців. Крім того, зростає кількість інформаційно-психологічних операцій проти українського населення в соцмережах та месенджерах.
Зловмисники здійснюють фішингові розсилання з метою заволодіти обліковими даними українців. Meta попереджає про злом акаунтів військових і публічних осіб за допомогою попередньо викрадених у фішингових розсиланнях облікових даних. У зламаних акаунтах російські хакери розміщують пропаганду та заклики до українців здаватись.
У фішингових розсиланнях хакери часто спекулюють на патріотичних темах і виплатах від держави. Не відкривайте листів від невідомих адресатів. Не переходьте за посиланнями з таких листів та не вводьте на сторінках із посиланнями своїх персональних даних. Увімкніть двофакторну авторизацію в соцмережах і всіх сервісах, які підтримують таку послугу.
Зловмисниками також можуть здійснюватись розсилання з метою шпигувати за людиною та її контактами.
Зростає кількість фішингових розсилань під виглядом інформації про державну допомогу для внутрішньо переміщених осіб, а також українців, які тимчасово виїхали за кордон. Хакери, які здійснюють такі розсилання, пильно стежать за українськими новинами і швидко реагують на звістки про будь-яку допомогу.
Не переходьте за посиланнями в таких повідомленнях, не залишайте номерів вашої картки, телефону тощо.
Отримати фінансову допомогу від держави можна тільки в «Дії». Дізнатись інформацію про виплати в інших країнах можна лише в офіційних установах цих країн.
