19 квітня минає 125 років від дня народження самобутнього живописця, оригінального графіка, творчість якого є однією з найяскравіших сторінок в історії українського образотворчого мистецтва Петра Обаля (1900-1987).
Частина життєвого шляху художника пройшла у м. Стрию на Львівщині. Батьківською землею його є невелике мальовниче село Ободівка біля Збаража (тепер Скориківської громади Тернопільського району), де він народився 19 квітня 1900 року й був наймолодшою дитиною у великій селянській сім’ї Павла та Юліани Обалів.
Петро Обаль прожив довге, сповнене подій та мистецьких осягнень життя, створив понад 700 робіт у різних жанрах графіки, малярства і прикладного мистецтва. Його роботи експонувались на персональних та численних всеукраїнських, зарубіжних, крайових, обласних виставках. Двічі, у 1966 та 1980 рр., відбулися виставки творів митця в Тернополі.
Живопис Петра Обаля – це, насамперед, неповторні подільські й прикарпатські краєвиди, для яких властива декоративність. Петра Обаля називають «неперевершеним співцем неба. Дослідники його творчості зауважують, що у цьому розумінні він «не має аналогів… Хмари на картинах художника живуть, світло вібрує, холодні барви дихають теплом».
Петро Обаль успішно працював й у станковій та прикладній графіці, віртуозно володів олівцем, в 1930-ті роки був найвидатнішим майстром гравюри на дереві в Західній Україні.
Петро Обаль зауважував, що потрібно працювати не лише для прожиття, а й малювати для душі. У творчості митець дотримувався правила: «… в мене звичайне явище таке: свій задум, який має появитися у формі картини, я довго-довго ношу у своїй душі поки він скристалізується у твір».
Роботи митця зберігаються у державних музеях України та в приватних колекціях.
У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ до 125-річчя від дня народження художника діє книжково-ілюстративна виставка «Закоханий у погоже небо». Виставка знайомить з життєвим і творчим шляхом П. Обаля, оцінкою його мистецького таланту. Зокрема, представлено статті тернопільських мистецтвознавців Ігоря Герети, Тамари Удіної та інших українських дослідників.
Привертає увагу документальна повість Мирона Нестерчука «Петро Обаль» (Львів, 2004) з каталогом усіх виявлених на кінець 1999 року живописних та графічних робіт художника, переліком виставок, в яких він брав участь, бібліографічним покажчиком публікацій, присвячених відомому краянину.
«Мистецький світ, створений Петром Обалем, – зауважує автор книжки, – може гідно репрезентувати наш народ в Європі й на усіх материках планети».