Повідомити новину

Поширити:

У Тернополі на Микулинецькому кладовищі почали другий етап ексгумації радянських солдатів. Працюють над розкопками два тижні. Із першої братської могили дістали тіла 230 людей.

Про це Суспільному повідомив начальник Спеціалізованого комунального підприємства міської ради “Ритуальна служба” Сергій Тлумацький.

На кладовищі почали розкопувати другу братську могилу.

“На цей час проводиться ексгумація решток солдатів Другої світової війни. Це 44-й рік, коли точились бої за Тернопіль. Є дві братські могили.

Першу братську ми закінчили розкопувати. Починаємо розкопки другого етапу братської могили. Проводить ексгумацію комунальне підприємство обласної ради “Доля” зі Львова. Це ліцензійне підприємство.

Був проведений тендер на ці роботи. Цими роботами одиниці в Україні можуть займатися. Бо це професійно робиться, витягується, складаються рештки в мішки. У братській могилі немає трун. Перемішано все. Таке враження, що з автівки, чи просто накидали. Ставлення в російських військах до людей завжди однакове було”, — говорить Сергій Тлумацький.

Чоловік каже, ініціював ексгумацію тіл радянських військових, бо поряд розташована Алея Героїв.

“Тут була вільна площа, почали ховати загиблих воїнів в російсько-українській війні.

Якось воно недоречно, щоб на одній території були поховання радянських військових і бійців російсько-української війни.

У Львові та Києві переносяться меморіали, братські могили на інші вільні території”.

Керує розкопками заступник директора Меморіально-пошукового центру “Доля” Володимир Харчук.

“Ми працюємо згідно з археологічною методикою. Верхній шар ґрунту знімаємо за допомогою екскаватора, а потім за допомогою лопат і дрібного інструменту проводиться зачистка поховання, фотофіксація.

І після фотофіксації проводиться сама ексгумація решток. Це є типовий вид поховання. По контурах, як ці кістки лежать, видно, що вони були в якомусь ящику. Там є тлін дерева, зверху такий коричневий валяється. І хлопці зараз їх зачищають.

Зробимо фотофіксацію і потім проведемо ексгумацію. В такому випадку, як зараз, ми не можемо сказати, скільки їх там є. Але за кількістю тих кісток, які лежать, можемо сказати, що їх там є два і більше”.

Володимир Харчук каже, що є три види поховань.

“Є братська могила, є перепоховані, первинно поховані зі шпиталю. Найбільше було — це в братській могилі. Коли закінчились бої, то їх збирали по місту. Привезли солдатів, скинули в яму, присипали трішки землею. Потім знову привезли, кинули. Це ми бачили тоді, коли проводили ексгумацію.

Кістки лежали в анатомічному порядку, тільки самі скелети були розміщені хаотично. Частину присипали землею, потім знову кинуті кістки, знову пересипані землею. Таким чином вони проводили поховання”.

Заступник директора Меморіально-пошукового центру “Доля” розповів про шпитальні поховання.

“Червоноармійці захоронені в трунах поодинці. Окрім ґудзиків від білизни, ніякого супровідного матеріалу більше немає. Ні ґудзиків від гімнастерок, ні решток взуття. Говоримо про те, що люди після поранень помирали в шпиталі, а їх тут хоронили.

Третій вид захоронень, це ті, які були знайдені пізніше, вже в далеко повоєнний час. Їх знаходили під час зачистки міста, при будівництві міста.

Були санітарні захоронення воєнного періоду, коли проходили бої, їх просто присипали землею. А потім їх знаходили, пакували в різні ящики. Ящики були різних розмірів. Найбільше було знайдено поховання 24 тіл. Такі поховання не мають стабільної глибини”.

За словами Сергія Тлумацького, рештки радянських військових перепоховають на кладовищі, що на вулиці Петра Батьківського. Ексгумацію проводять за гроші місцевого бюджету. Скільки саме грошей на це виділили, чоловік не сказав.