Повідомити новину

Поширити:

Небезпека чигає на кожному кроці: чи купувати, чи продавати, чи взагалі нічого не робити. Тепер годі знайти людину, якій жодного разу не зателефонував аферист. Не розгублюйтесь, критично сприймайте почуте, бо інакше втратите усе.
За останні дні пресслужба обласної поліції повідомила про декілька випадків шахрайств. Власне, інформація такого гатунку уже «приїлася» усім. Але поліція вперто продовжує застерігати на прикладах нових конкретних фактів, а журналісти доносять ці застереження до своєї аудиторії. Бо спину немає – аферисти неначе подуріли, від безкарності зокрема – розкриття таких злочинів майже «нульове». А люди продовжують потрапляти на гачок, довірившись «нормальному» голосу з трубки (шахраї так відточили мистецтво спілкування, що їм позаздрив би сам Карнегі).
Отож вчимося на чужих помилках. Кримінальні провадження за фактами заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою відкрили працівники Тернопільського відділу поліції за заявами двох жителів обласного центру, 1978 та 1983 років народження.
Одна з потерпілих розповіла, що натрапила на оголошення про продаж дитячого батуту. Як тільки жінка переказала готівку в сумі 3 тисяч гривень, оголошення про товар зникло, а продавець вимкнув телефон.
Ще одна тернополянка продавала пальто. До неї зателефонував паферистсевдопокупець й дізнався реквізити банківського рахунку, аби переказати гроші за одяг. Через певний проміжок часу пролунав ще один дзвінок. Цього разу незнайомець відрекомендувався співробітником фінансової установи й повідомив: щоб здійснити транзакцію із зарахування готівки, необхідно повідомити персональні дані власника карткового рахунку. Жінка повідомила цю інформацію й незабаром отримала сповіщення про зняття усіх своїх заощаджень. Лишень тоді, як кажуть, «дійшло», що і покупець, і банкір були аферистами.
Правоохоронці вкотре наголошують не повідомляти особисті дані невідомим. Інформація щодо карткових рахунків вважається конфіденційною, нею мають володіти лише власники електронних гаманців.
Ніколи не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, ПІН-код або CVV2-код, а також паролі, що надходять через SMS. Якщо телефонують і уточнюють ці дані, знайте: це спроба шахрайства. Покладіть слухавку та зателефонуйте на гарячу лінію фінустанови. Усі дзвінки, які надходять з банку клієнту, зберігаються в історії контактів з клієнтом.
Запам’ятайте елементарні правили фінансової безпеки: не варто встановлювати на картку ПІН-код, який складається з цифр, що йдуть за рахунком, а також дату свого народження, тому що подібні комбінації легко підібрати; не повідомляйте нікому одноразові паролі, які надходять на мобільний телефон. Якщо телефонують з невідомого номера з підозрілими пропозиціями, терміново звертайтеся на «гарячу» лінію й уточніть в оператора інформацію по картці, можливо, вчасне її блокування застереже від втрати грошей.
Ще одна тернополянка стала потерпілою від шахрайства за трохи інших обставин. За її словами, на робочий телефон аптеки, де вона працює керуючою, зателефонував невідомий чоловік, який відрекомендувався генеральним директором мережі аптек. Він розповів, що проведено ревізію, й попросив переказати 5300 гривень на вказаний ним рахунок. Аферист майстерно маніпулював тернополянкою, не даючи їй можливості відійти від слухавки й перевірити почуту інформацію. Через декілька хвилин за допомогою терміналу жінка поповнила рахунок на обумовлену суму. Коли ж повернулася й поспілкувалася з іншими працівниками, зрозуміла, що стала жертвою пройдисвіта. За допомогою звернулася до правоохоронців. Заведено кримінальне провадження за фактом шахрайства.
І нарешті – про випадки, від яких потерпають переважно старші люди. Минулого тижня до помешкання тернополянки, 1937 року народження, завітали двоє нібито працівниць соціальної служби. Аферистки увійшли в довіру, запитали про самопочуття й запропонували поміряти тиск. Поки одна зі зловмисниць обходжувала стареньку, друга обнишпорила сумку жінки й витягла готівку – 4 тисячі гривень. Після скоєного зловмисниці покинули помешкання.
Правоохоронці застерігають не вірити особам, які відрекомендовуються працівниками соціальних служб. Перш ніж впускати їх за поріг, необхідно перевірити документи.
Ольга КУШНЕРИК