Наталя Осьмак виконала заповіт батька президента

Урочиста академія пам’яті, присвячена Кирилові Осьмаку, відбулась в обласній бібліотеці для молоді. Основною подією цього заходу була презентація книги «Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімірского централу». Презентувала книгу донька видатного українця, вона ж і її авторка  – Наталя Осьмак (видавництво «Ярославів Вал», Київ). Це книга про батька – президента Української Визвольної Ради, багаторічного в’язня сталінських концтаборів (1890–1960).  
Пані Наталя розповіла присутнім, як по крихітці вишуковувала будь-яку звісточку, інформацію про батька. Їй пощастило – мама зберегла листи, які Кирило писав із в’язниці до своєї доньки. Вони й стали основою цього ошатного й об’ємного видання. Це справжня зворушлива педагогічно-батьківська поема у листах. Майже 600 сторінок. В одному з листів до сестри пані Наталя зустріла дві фрази стосовно себе, які й сформували подальший її шлях: «Надіюсь, що вона понесе в життя ідеали свого батька» . Зрештою, що може бути краще,  –  каже вона,  – аніж почути його голос, голос, який навічно закарбувався у букви і слова. Озвучували епістолярну щемливу спадщину студенти технічного коледжу. А уривок з поеми Дмитра Павличка «Кирило Осьмак» продекламували учні Тернопільської спеціалізованої школи №29 з поглибленим вивченням іноземних мов.
Коли розвалився союз, пані Наталя з чоловіком поїхала до Владіміра (Росія): батька на той час реабілітували і їй дозволили на території в’язниці ознайомитись із слідчою справою (протоколи допитів, листи). Це страхітливе місце. Тут починається дорога, яку в народі прозвали «владіміркою», бо саме тут людей заковували у кайдани і відправляли до Сибіру. І в одну мить, читаючи слідчу справ, пані Наталя враз полюбила батька всім серцем і душею. До цього він був їй чужою людиною, адже арештували його тоді, коли їй було два з половиною роки. Доньці вдалося відшукати на прилеглому цвинтарі могилу батька і перевезти прах до України. Це стало можливим у 2004 році. Віднедавна на могилі її батька (Байкове кладовище) козацький хрест, як у Сандармосі. До слова. У Владімірі покоїться Климент Шептицький, однак, підпису немає, одні номери. А який саме – у слідчій справі не зазначено. Благословив Кирила Осьмака на підпільну діяльність сам Андрей Шептицький, коли вояк перебував у Львові з особливою місією.
«Об’єднати всі політичні українські організації в інтересах спільної боротьби на ґрунті політичної платформи Суверенної Української держави, яка має бути тільки національною та забезпечити українській нації право на свою мову, культуру та економіку» – так писав колись Кирило у декларації «В єднанні – сила нації».
Серед почесних гостей цієї події були ветерани УПА. Патріотичні пісні прозвучали у виконанні гурту «Пшеничне перевесло». Гості та учасники святкової академії з цікавістю переглянули документальний фільм про життя і діяльність Кирила Осьмака «Незламний президент».

Валентина Семеняк

Фото автора