03.02.2023 08:05

Повідомити про новину

Поширити:

Наприкінці минулого року у Верховному Суді переглядали справу щодо жителя Тернопільщини, який потрапив під кримінал за наркотичними статтями. Чоловік збував марихуану – правоохоронці зафіксували два таких випадки. Також вирощував на городі коноплю – під час обшуку виявили 34 рослини.

Експертиза встановила, що це рослини родини «Саnnаbis», які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, а також наркотично активний компонент – тетрагідроканабінол та суміш канабіноїдів. Наркотичний товар заважив сім кілограмів, тобто йшлося про особливо великий розмір, що обтяжувало становище обвинуваченого.

Незважаючи на це, у суді першої інстанції чоловікові присудили умовне покарання. Мабуть, підкупило суддів те, що внесену, а згодом повернуту заставу він перерахував на потреби ЗСУ. Взяли до уваги відсутність судимостей та позитивні характеристики, а відтак, вирішили, що виправлення засудженого можливе і без ізоляції від суспільства.

Прокурор не погодився з цим та подав апеляційну скаргу, наполягаючи на суворішому покаранні.

Що каже закон – чи мав право суд першої інстанції застосувати до обвинуваченого статтю 75 ККУ, тобто так зване умовне покарання? Ось як це трактується у кримінальному праві.

Якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У цьому кримінальному провадженні інкриміновані статті передбачали покарання понад п’ять років, але суд застосував призначення покарання «нижче від найнижчої межі» й тим фактично відкрив можливість застосування 75 статті.

В апеляційній інстанції частково задовольнили апеляцію прокурора – скасували вирок районного суду і постановили свій вирок, яким призначили чоловікові п’ять позбавлення волі без конфіскації майна.

Отож, засуджений та його захисник покладали надії на Верховний Суд. Але і тут спіймали облизня. Найвищу судову інстанцію теж не переконав той факт, що засуджений перерахував гроші, внесені як заставу, на потреби ЗСУ.

Хоча захисник трактував це як високий рівень соціалізації. Видається, йти на будь-які поступки не давав саме особливо великий розмір вилученої наркотичної сировини. Відтак у Верховному Суді залишили у силі вирок Тернопільського апеляційного суду і покарання – п’ять років позбавлення волі.

 

Ольга КУШНЕРИК

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.