08.09.2024
02:30
Нацбанк підвищив облікову ставку одразу на 15%: як це вплине на інфляцію та курс гривні
Національний банк України вирішив різко підвищити облікову ставку, яка визначає “ціну” грошей в економіці країни, із 10% до 25%.
Як заявив на брифінгу голова НБУ Кирило Шевченко, це “дасть змогу зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів та зменшити тиск на валютному ринку”.
Своєю чергою “це посилить спроможність національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси в умовах війни”, а також зменшить потребу в емісії, тобто друку грошей, пояснив він.
Не “чарівна паличка”
В НБУ розраховують, що після підвищення облікової ставки мають зрости ставки за депозитами. Також зростуть відсотки за державними цінними паперами, і ті, хто хотів зберегти свої гроші від знецінення та вкладав їх у дефіцитну валюту, можуть вкласти їх в ОВДП чи віднести в банк.
А це, у свою чергу, зніме якусь частину попиту на долари і тиск на курс гривні.
“Ми дуже добре розуміємо усі наслідки прямого фінансування дефіциту державного бюджету (за рахунок емісії – Ред.) як для збільшення інфляції, так і для курсу гривні. Тому ми і говоримо про те, що основними джерелами фінансування дефіциту бюджету має стати (крім міжнародної допомоги, за яку ми вдячні і яка постійно надходить в значних обсягах) запозичення міністерства фінансів, які будуть здійснюватися за ринковими ставками, – заявив голова НБУ.
Він додав, що національний банк, як і інші центральні банки, є кредитором останньої надії.
“Ми не є чарівною паличкою, за допомогою якої можна вирішити усі проблеми фінансування дефіциту бюджету”, – каже Шевченко.
Голова НБУ також навів таку статистику: якщо у березні та квітні НБУ витрачав на валютні інтервенції для підтримки курсу гривні 2 млрд доларів, то у травні – вже 3,4 млрд доларів.
Пришвидшується також і інфляція. У квітні цього року вона вже становила 16,4%, а у травні “тренд на прискорення інфляції зберігався”, заявив голова НБУ. Тобто, ціни зростатимуть ще швидше.
Від обмежень до ринкових важелів. Але з фіксованим курсом
Якщо на початку війни НБУ запроваджувало валютні обмеження, аби впоратися із природньою за таких обставин панікою, то тепер там кажуть, що рішення про різке підвищення облікової ставки є спробою впоратися із інфляцією та девальвацією у ринковий спосіб.
Адже “наразі за відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів посилилися загрози доларизації економіки та втрати ресурсу фінансовою системою”.
Там також розраховують, що зміна облікової ставки буде підкріплена і поверненням оподаткування імпорту, яке зняли з початком війни. Це дозволить ще більше скоротити брак коштів у бюджеті.
Разом із тим, НБУ поки що збереже фіксований офіційний курс на рівні 29,25 грн за долар. А назвати конкретну дату повернення до плаваючого курсу, як це було до війни, поки що в НБУ не можуть.
“Для цього треба, щоб настали відповідні макроекономічні умови”, – заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій. Серед цих умов він назвав активнішу роботу фінансового ринку та стабілізацію валютних надходжень.
20 травня Нацбанк скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки купують і продають готівкову валюту, щоб зменшити різницю між курсом готівкової валюти у банках та в обмінниках і на “чорному ринку”.
Проте “множинність” курсів в Україні зберігається, адже крім фіксованого офіційного є ще й курс міжбанківських операцій, операцій за картками та готівкових операцій.
В НБУ також не стали заперечувати припущення, що до такого різкого підвищення облікової ставки його змусило те, що фактична фінансова допомога від партнерів України є меншою, ніж щомісячний дефіцит у близько 5 млрд доларів на місяць.
“Дійсно, поки що ті обсяги допомоги, які отримує Україна, є меншими за розраховану потребу у 5 млрд доларів на місяць. Але віримо, що найближчим часом обсяги міжнародної допомоги зростуть”, – заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
В НБУ також наголосили, що нинішній досить високий як для воєнного часу рівень валютних резервів вдається підтримувати саме завдяки міжнародній фінансовій допомозі партнерів України. Але й сама Україна має “максимально ефективно” використовувати свої резерви, зокрема, і валютні.
