Повідомити новину

Поширити:

Днями у приміщенні курії Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ відбулася пресконференція щодо перебування в Україні святої реліквії – Тернового вінка, який містить оригінальну колючку з Вінка Ісуса Христа. Архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк повідомив, що Святиню привезуть з абатства бенедектинців в місті Солем, що поблизу Парижа (Франція).
Вона стане доступною для молитовного вшанування для всіх жителів Тернопільщини у двох храмах: малій базиліці Зарваницької Матері Божої у с. Зарваниця, а згодом – в архікатедральному соборі УГКЦ Тернополя.
Це вперше за сто років свята реліквія, яка є безмовною цінністю для всього християнського світу та зокрема французького народу, покине територію абатства і буде привезена в Україну. Рада монахів Солемського абатства Святого Петра, відгукнувшись на прохання архієпископа і митрополита Тернопільського-Зборівського Василія Семенюка, поблагословила перебування реліквії в Україні для молитви за мир та зміцнення духу українського народу.
«Тернопіль – достойний приймати такі великі святі реліквії, особливо ті, що мали вплив на розвиток людства. Місто вже має досвід у прийнятті та молитовному пошануванні таких великих святинь, – зазначає міський голова Сергій Надал. – Символічно, що перебування реліквії у Тернополі припадає на час Великого посту, коли є можливість переосмислити великі страждання і муки, які взяв на себе Ісус Христос».
Графік перебування святині:
26 березня – початок молитовного вшанування реліквії, Марійський духовний центр «Зарваниця»: с. Зарваниця, Теребовлянський район (від 26.03.2020 до 28.03.2020);
28 березня, о 15 год – перевезення реліквії до архікатедрального собору м. Тернополя;
18:00 – зустріч реліквії та початок молитовного вшанування в архікатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці: м. Тернопіль (від 28.03.2020 до 03.04.2020);
2 квітня, 23:00 – завершення молитовного вшанування реліквії.
Реліквія Корони Христового вінка є особливим символом страстей Ісуса Христа. Євангелія від Матея (Мт. 27, 29), Марка (Мр. 15, 17) та Івана (Ів. 19, 2) розповідають, що Ісусу римські солдати поклали на голову вінок з тернини. Солдати насміхалися над Ним, вклали в руки його тростину, одягнули в багряницю — свого роду «сатиричні» царські символи, били Його і плювали на Нього, тому що Він не заперечував, що є царем юдеїв (Мт. 27:11, Мр. 15:2, Лк. 23:3). Знахідка реліквій Страстей Христових приписується святій Олені, матері імператора Костянтина, яка під час паломництва на Голгофу знайшла хрест і цвяхи розп’яття.
Перші відомості про Терновий вінок – про те, що свята Олена пожертвувала колючки тернини в 323 р. Риму, приїжджаючи з Єрусалиму. Реліквія святої Корони зберігалася в Єрусалимі до четвертого століття. Присутність її тут є підтверджена також свідченням святого Паоліно з Ноли.
Відомо, що у 1204 році святу Корону Тернового вінка Христового вшановували в Константинополі в каплиці Санта-Марія-дель-Фаро.
У першій половині дванадцятого століття Константинопольський імператор Балдовино II, щоб покрити витрати на війну, отримав кредит у венеціанців, запропонувавши в заставу Корону Тернового вінка. Після закінчення терміну застави король Франції Людовик IX запропонував Балдовино II викуп за реліквію, яку перевезли б до Франції. Венеціанці неохоче сприймали цю пропозицію, адже не хотіли випустити таку цінну реліквію з рук, тож після тривалих переговорів домоглися перевезення на деякий час Корони Тернового вінка до Венеції, щоб місто користувалося благами, хоч і тимчасовими, внаслідок її присутності: захистом, прихильністю та престижем.
Врешті реліквію Корони Тернового вінка Господа нашого Ісуса Христа було перевезено до Парижа. Учасником урочистої покаянної процесії і король – Людовик ІХ Святий. Король босоніж та одягнутий в покаяльну одежу передав реліквію в руки архієпископа Парижа. У 1248 році Людовик зводить для реліквії Тернового вінка окрему каплицю, куди її поміщають для зберігання та вшанування.
Сьогодні реліквія святої Корони Тернового вінка Христового зберігається в соборі Паризької Божої Матері і має вигляд вінка без колючок тернини. Самі ж колючки теж є реліквіями і зберігаються в різних абатствах, монастирях і санктуаріях. Одним із особливих місць зберігання частини реліквії Тернового вінка Христового є  абатство бенедектинців, що поблизу Парижа. Монастир заснований на початку ХІ століття як центр черничого життя. З 1236 року, ще до того, як Людовик ІХ Святий перевіз цілісну Корону тернового вінка до Парижа, монастир зберігає в своєму абатстві надзвичайно цінну реліквію – колючку зі святої Корони Тернового вінка Господа нашого Ісуса Христа.
Реліквію Тернового вінка приніс у монастир один із хрестоносців, якого звали чи то Рауль і котрий був членом сім’ї сеньйорів Саблеських. Монахи ретельно зберігали цю реліквію Христових страстей протягом багатьох століть.
Згодом з’явився звичай вшановувати її в понеділок після Пасхи. В 1946 монахи вирішили зробити в їхній церкві монументальний ансамбль, який би відтворював Христове покладення до гробу. Ці скульптури невимовної краси надавали реліквії ще більшої цінності.
В часи Французької революції монахи були вбиті, а всі цінні об’єкти конфісковані. Проте знайшлися троє вірних парафіян, які врятували реліквію, заховавши її та передавши підпільному священнику, який переховувався на території парафії. Його звали Пошар. Після закінчення гонінь монсеньйор Лефевр, діючий парох Солему, повернувся з вигнання в 1801 році, тож отець Пошар віддав йому реліквію, яка була збережена завдяки відданості вірних. Пізніше, в 1833 році, в часи, коли Дом Ґрандер взявся відновлювати монастирське життя бенедиктинців у старому монастирі Святого Петра, парох Солему віддав цю цінну реліквію монахам. В 1859 році реліквія святої Корони Тернового вінка була поміщена в новий реліквіарій, і звичай урочисто виставляти її в Світлий понеділок відновився.
І дотепер реліквію вшановують чисельні християни, які молячись перед нею, отримують від Бога потрібні ласки.