Міністерство соціальної політики запровадило новий механізм виплати громадянам, які надають соціальні послуги з догляду. Відповідну постанову ухвалили у Кабміні. Платитимуть 10 тисяч гривень за догляд за людиною з інвалідністю чи людиною похилого віку.
Доглядачем може бути і рідна людина, і медичний чи соціальний працівник. Головне – пройти спеціальну підготовку. Людина, яка надає послуги догляду, зазначають в Міністерстві, не може працювати або займатися підприємницькою або незалежною професійною діяльністю.
«Раніше усі, хто доглядав за людьми з інвалідністю, людьми похилого віку або тяжко хворими – родичі чи професійні доглядальники – отримували однакову суму компенсації. Тепер надавачі соціальної послуги з догляду, які підтвердили свою професійну кваліфікацію, зможуть отримувати щомісячно близько 10 тис. гривень за догляд за однією людиною», – йдеться в повідомленні на сайті Мінсоцу.
Як оформити?
Заяву про надання такої послуги та пакет документів треба подавати за місцем проживання до ЦНАПу або до сільської, селищної, міської ради, тобто за місцем проживання. Крім того, можна скористатися порталом Дія. Потім треба укласти тристоронній договір між одержувачем соціальної послуги з догляду, надавачем такої соціальної послуги та виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Хто має право на послугу догляду?
У Міністерстві соціальної політики нагадують, що доглядом вдома забезпечуються громадяни України, які не можуть самостійно себе обслуговувати. «При цьому не має значення, це часткова втрата соціальних навичок чи повна. Зазвичай до цієї категорії належать люди похилого віку, люди з інвалідністю чи з тяжкими формами захворювання, а також діти з інвалідністю від 3 до 18 років», – пояснюють фахівці.
Що таке домашній догляд?
Стандартом соціальної послуги «догляд вдома» передбачена допомога: у веденні домашнього господарства (приготування їжі, косметичне прибирання житла, піднесення вугілля, дров, піднесення води з колодязя чи колонки; розчищення снігу, дрібний ремонт одягу, звірка та оплата комунальних платежів); у самообслуговуванні чи догляді за дитиною з інвалідністю: вмивання, обтирання, обмивання; зміна постільної білизни; за потреби виконання реабілітаційних, лікувально-фізичних вправ та ін.; у написанні заяв, скарг, отриманні довідок, інших документів, веденні переговорів з питань отримання соціальних та інших послуг; у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; в оформленні субсидії на комунальні послуги.
Крім того, доглядальник має викликати лікаря, працівників комунальних і транспортних служб, відвідувати підопічного в лікарні, спілкуватися з ним, читати газети, журнали, книги.
«Реформуючи соціальну сферу країни, ми створюємо максимально комфортні умови для надання будь-яких соціальних послуг у територіальній громаді за місцем проживання людини. Однією з таких послуг є догляд вдома за дітьми та дорослими з інвалідністю і людьми похилого віку, – зазначила міністр соціальної політики України Марина Лазебна. – Розвиток послуги з догляду дасть змогу таким людям залишатися вдома, а не жити у спеціалізованих закладах. А громадянам, які пройшли спеціальну підготовку і готові надавати послугу з догляду, – простіше оформити всі необхідні документи і отримати грошову компенсацію за рахунок коштів місцевого бюджету».
Leave a Reply