«Маркіз» поплатився за жорстокість до дитини

Нещодавно у стінах Лановецького райсуду прозвучав вирок у справі, яка свого часу була на устах жителів усієї країни. Викладене в Інтернеті відео зі стріляниною по дитині, примушуванням до непомірного фізичного навантаження викликало бурю осуду й закликів покарати винуватця. Це ж нечувано, щоб вихователь умисно заподіював хлопчикові біль, приниження та страждання.
Ця резонансна подія відбувалася на Тернопільщині – в с.Кутянка Шумського району. Улітку 2016 року тут на базі дитячого оздоровчого табору «Гайдарівець» активісти та волонтери  ГО «Благодійний фонд «Право на шанс» організували оздоровчий вишкільно-патріотичний табір для дітей із прифронтової зони України (Донецької області), дітей, батьки яких загинули, захищаючи Україну, а також дітей, батьки яких є учасниками антитерористичної операції. Було заявлено начебто благородну мету: ознайомлення з історичними та культурними традиціями Тернопільщини, виховання патріотичних почуттів, любові до Батьківщини та шанобливого ставлення до особливостей культури держави.
Але… Відеоролик в Інтернеті продемонстрував жорстокі «порядки», які тут запровадили для дітей. Відтак про якісь благі наміри навіть і говорити не доводиться.
Потерпілим у справі є 13-річний хлопчик Данило з Маріуполя. Він тут відпочивав разом із молодшим братом. В ніч перед від’їздом хлопчина надумав влаштувати так звану «королівську ніч» (хто бував у таборах, той знає – в останню ніч діти бешкетують: вимащують один одного зубною пастою чи роблять дрібні збитки). Данило підпер двері кімнат сміттєвими відрами. Звісно, це була погана затія – на ранок територія табору була всіяна сміттям. За це і поплатився хлопчина.
На ранковому зібранні вихователь, наказавши Данилу бігти,  вистрілив у спину з електропневматичного автомата калібру 6 мм, який до вогнепальної зброї не належить, а призначений для тренувальної любительської стрільби пластиковими сферичними кульками для пневматичної зброї. Хлопець відчув різкий біль й забіг за будівлю. Але сховатися від розправи вихователя не вдалося – той наказав вийти і присісти 500 разів. Власне, на тому зловісному відео видно, як дитина присідає, а чолов’яга по ньому стріляє. Усе це спостерігають інші діти.
Батьки Данила теж побачили відео в Інтернеті й були шоковані. Згодом розповідатимуть, що вагалися, чи звертатися до поліції. Адже цей інцидент міг й без того поглибити протистояння між заходом і сходом. У соціальних мережах багато хто уже називав їх сепаратистами.
Але… Діти приїхали додому усі в синцях. Між тим, у поліції теж побачили відео і відреагували відкриттям кримінального провадження.
Хто винуватець? Уродженець нашої області, однак на той час проживав на Львівщині, молодик на ім’я Марко. Втім, він більше відомий за позивним «Маркіз» – так нарекли його в АТО, де брав участь у бойових діях.
Обвинувачений частково визнав вину й не вважав, що заподіяв Данилу тілесні ушкодження. Запевняв, що стрілянина по дітях передбачена програмою вишколу, мовляв, стріляв навіть по дівчатках, і ніхто з них не скаржився. Це нібито вчило дітей ухилятися від куль.
Заподіяння болю, принижування не слугують вихованню. Данило почувався морально зламаним, адже знущалися з нього привселюдно – під сміх та кепкування однолітків (буває, діти жорстокіші за дорослих). Більше того, поширення відео у загальному доступі в Інтернеті ще більш посилило страждання дитини. Батьки хлопчика таки наважилися і звернулися із заявою до поліції.
Факти заподіяння фізичного болю, приниження дитини підтвердилися при досудовому розслідування. Батьки Данила заявили цивільний позов у кримінальному провадженні – вимагали від винуватця відшкодування 100 тисяч гривень моральної шкоди.
Тоді ж постало запитання: хто давав дозволи на відкриття табору і чи діяв він законно? Начебто дозволи від місцевої влади були, щоправда, сумнівні. У той час тривала судова тяганина за право власності на заклад.  Однак кадровий підбір, схоже, взагалі нікого не цікавив, а «Маркіз» до педагогіки не мав жодного стосунку.
Кваліфікували дії горе-вихователя за частиною 1 статті 127 Кримінального кодексу: катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб. За таке діяння передбачено позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Лановецький райсуд призначив винуватцю п’ять років позбавлення волі з відстроченням виконання вироку та із встановленням іспитового терміну на три роки, тобто засудив фактично до умовного покарання.  Також задовольнив цивільний позов потерпілої сторони на 50 тисяч гривень.
 
 
Тема оздоровчих таборів на початку літа стає актуальною, надто для школярів та їхніх батьків. Куди віддати дитину на оздоровлення, щоб це було корисно та безпечно?  Описана драма з табору на Шумщині засвідчує: безпека має бути на першому місці.
Нині фахівці контролюючих органів об’їжджають дитячі стаціонарні оздоровчі заклади області – перевіряють  готовність до відкриття сезону. Зокрема, щодо забезпечення належних умов для перебування дітей, попередження спалахів гострих інфекційних хвороб і харчових отруєнь.
Відомо також, що регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій рекомендувала не приймати у літній табір та не допускати до навчання нещеплених дітей. Це рішення прийняте у зв’язку з високим рівнем поширення захворюваності на кір в області.
Моральний клімат у таких закладах – теж не менш важливий. Тож  ретельний кадровий відбір мав би убезпечити дітей від неврівноважених і схильних до насильства вихователів.
 
Ольга КУШНЕРИК