gazpostach

Коли у  пісні – уся душа



DSCN2176У ці осінні дні ми святкуємо ювілей. Чоловічій народній хорові капелі «Гомін» Борщівського агротехнічного коледжу – 50!

Борщівщина, сусідні райони Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської областей, Львів, Київ, Мирогоща, Нова Ушиця, Умань – це далеко не ввесь перелік, де побував з концертами наш «Гомін».

Володимир Николів, Дмитро Тарабан, Петро Стецько, Віктор Корчинський, Зіновій Гищук, Максим Чикурлій співають у капелі вже кілька десятиліть. Соліст народної чоловічої хорової капели «Гомін» Петро Стецько розповідає: «Бажання співати в нашому хорі виникло, коли я прийшов на роботу в 1978 році. А взагалі я співаю змалку. Це, мабуть, у мене від мами. Своїм співочим голосом славилася вона на всі Стрілківці. Любить співати і моя дружина Орися. Бо пісня для нас була й залишається дивом».

«Хорова капела виховує кожного з нас. Я співаю в ній з 1985 року. Репетицій майже не пропускаю. Бо пісня – це моє захоплення», – стверджує Павло Юзва.

Пісня допомагає в житті і випускнику навчального закладу Володимиру Николіву, який впевнений у словах народної мудрості: «Хто хоче бути здоровим і довго жити – нехай співає!»

 

А починалося все у 1966 році. Ініціатором, організатором і керівником з початку його діяльності став Степан Баланюк. Це з його легкої руки тоді хор «Механізатор» розпочав своє життя. Двічі на тиждень збиралися співці-аматори, щоб провести репетиції, розучити та виконати різножанрові музичні твори. Наполеглива праця дала плідний результат – про хор заговорили.

  • Пік популярності нашої капели припадає на 70-80 роки, – згадує Віктор Корчинський. – У ті роки була своєрідна хвиля хорового співу. Де ми тільки в той час не були, обїздили всю Україну. Учасники хорової капели і досі пам’ятають, як співали разом з Дмитром Гнатюком, народним артистом України, на відкритті Співочого поля в Тернополі.

Згодом колектив набуває популярності завдяки постійній участі в районних, обласних концертах, а також на фестивалях всеукраїнського рівня. На Всеукраїнському огляді-конкурсі, що проходив у Києві, «Гомін» стає лауреатом. Неймовірною радістю стала подія, коли присвоїли чоловічій хоровій капелі звання «народної» у 1985 році.

Учасники хору і сьогодні пригадують тих людей, які колись подарували «Гомону» життя й творили його історію: Петро Сливка, Микола Горбаль, Володимир Лесняк, Ростислав Царук, Петро Гушуватий, Микола Будзінський, Ярема Юшкалюк. Диригентську плеяду керманичів продовжив Богдан Василишин, який віддав улюбленій справі майже двадцять літ свого творчого життя, плекаючи і возвеличуючи українську народну пісню. У бездонному небі Вічності, у світах нашої пам’яті як знак шани і вдячності, величавим і потужним відлунням завжди будуть рядки його улюбленої пісні: «Бандуристе, орле сизий, добре тобі, брате, – маєш крила, маєш силу, є коли літати…»

Що не кажіть, а п’ять десятиліть – це великий відрізок часу як життєвого, так і мистецького. Справу своїх попередників продовжив Степан Дем’янишин. Талановита людина, невтомний працелюб, який не тільки вкладає в спільну творчу працю частинку своєї душі, а насамперед живе нею. Віртуозність виконання значною мірою залежала від майстерності концертмейстерів – Василя Захарчука, Ігоря Цюпка, Богдана Храпчинського.

Керівники навчального закладу різних часів підтримували їх та заохочували, не шкодуючи нагород та щирих слів. Починаючи від Івана Дмитришина, Романа Базюка, Івана Кузика, Івана Краснюка, Володимира Іванишина, Анатолія Твердохліба, Ярослава Козія хорова капела була й залишається пріоритетом їх адміністративної роботи.

Вагомий вклад в розвиток колективу внесли і ветерани хору: Петро Непіп (незмінний староста хорової капели), Роман Данильчук, Григорій Цимбал, Михайло Угринюк, Віктор Корчинський, Володимир Поплета, Іван Гуска, Леонід Григорчук, Марко Малюга, Антон Конрад, Петро Бойко, Анатолій Яковенко, Зіновій Колодій, Дмитро Бойко, Петро Дрозда, Дмитро Жарий, Іван Козак, Роман Опалко, Володимир Мулик, Володимир Деменчук, Ігор Цюпко, Іван Деснега, Дмитро Мельничук, Мирон Боднар, Микола Звіздак, Євген Бугай, Іван Горач, Петро Левадний, Федір Шморгун, Зіновій Чемний, Петро Брунарський, Володимир Бахір, Василь Козак, Володимир Андрусик, Олександр Барило, Мирослав Кічан, Богдан Жарий, Василь Тихохід, Василь Андрійчук, Роман Костюк.

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, кого вже нема серед нас. Це лише часточка великої данини і пошани учасникам хору: Григорію Ткаченку, Дмитру Гусаку, Яремі Юшкалюку, Юрію Штойку, Миколі Півню, Івану Краснюку, Петру Калинюку, Петру Сливці, Василю Олексишину, Михайлові Сакалюку, Йосипу Політичку, Роману Ризаку, Андрію Залевському, Дмитру Тихоходу, Федіру Плавуцькому, Йосипу Блозві, Богдану Василишину, Іванові Голубцю, Федіру Пішку, Андрієві Пилипчуку, Володимиру Баяновському, Ростиславу Царуку, Степану Баланюку, Володимиру Циганчуку, Володимиру Гищуку, Іванові Русину, Володимиру Новосаду.

Не дивлячись на те, що склад учасників змінюється протягом років, майстерність від цього не погіршується і глядацькі симпатії не зменшуються. Існування такого колективу, без сумніву, додає класичності нашому навчальному закладу. Адже погодьтеся, що «Гомін» – талановитий творчий колектив краю, у складі якого еліта потужного вишу: Ігор Блозва, Петро Войтухів, Зіновій Гищук, Григорій Гудима, Віктор Деснега, Віктор Іліх, Богдан Жарий, Віктор Корчинський, Ярослав Костюк, Володимир Моспан, Володимир Николів, Віктор Поплета, Олег Поплета, Іван Сірман, Петро Стецько, Дмитро Тарабан, Олександр Ткаченко, Михайло Чикурлій, Леонід Чупрун, Павло Юзва, Володимир Гільтай, Ярослав Парнета, Василь Тихохід, Богдан Храпчинський, Степан Дем’янишин, Роман Кадиєцький, Віктор Журецький, Ігор Мартинюк, Дмитро Ставрук, Ігор Буховський.

Дякуємо Вам за любов до української пісні, за збереження народних традицій рідного краю.

Світлана Бачинська,

викладач-словесник Борщівського агротехнічного коледжу









Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*