Іларіон Пилипець має 276 краваток, а біля оселі встановив пам’ятник Кобзарю

Редакція газети «Свобода» у листопаді 2021 року писала про Бориса Слабчука, у колекції якого є понад 500 екземплярів краваток, які він колекціонує уже понад 20 років. Як нещодавно розповів тернопільський літератор, краєзнавець, громадський діяч Іларіон Пилипець, він не колекціонує краватки, але за все життя у нього їх зібралося 276 штук. Так склалося життя, що він тривалий час працював у державній структурі, тож кожен день ходив на роботу в краватці. Оскільки мав багато відвідувачів та й сам часто був запрошений на різноманітні культурно-мистецькі заходи, завжди дбав, щоби краватки були іншими. Він настільки до них звик, що й нині, на 86-му році, одягає їх щодня, хіба що крім літніх спекотних днів.

«Оскільки в мене в 1990-х роках було багато друзів за кордоном, то є краватки з різних куточків світу, є такі, що на той час були доволі дорогими, є й від близьких мені людей, шанувальників і шанувальниць творчості, є із державною символікою різних країн, є також і вишиті…» – розповідає пан Іларіон.

У своєму етнографічному музеї він їх майже не виставляє, більшість з них зберігає у звичайному мішку, але час від часу переглядає, згадуючи про дорогих його серцю людей чи історії, пов’язані із краватками.

До речі, уродженець Чортківщини знаний у мистецьких колах нашого краю. Одні читають його книги (вже написав 26 книг), романи, інші захоплюються життєвими історіями, деякі знають його як колекціонера старовини. Друзі згадують його «Відпочинкову оселю» (так він називає свій заміський будиночок) у с. Баворів Тернопільського району, куди частенько запрошує своїх друзів. Там у 2017 р. пан Пилипець облаштував унікальний етнографічний музей, де, окрім книг, зібрані експонати, починаючи з 19 століття, речі домашнього вжитку, вишиті рушники, картини, козацькі люльки і багато іншого. Біля музею Іларіон Пилипець встановив пам’ятник Великому Кобзарю. А один із розділів музею присвятив Тарасу Шевченку, де представлено близько 190 книжок, які вдалося зібрати колекціонеру. Найдавніша – «Кобзар» з 1912-го року.