Українців обурили і шокували розміри статків вітчизняних «слуг народу», про які стало відомо після появи у відкритому доступі електронних декларацій держслужбовців і депутатів. Люди дізналися, що особи, яких вони обрали або делегували керувати країною, володіють мільйонами валютної готівки, тисячами квадратних метрів нерухомості, престижними автопарками, колекціями коштовностей, ікон і дорогоцінних картин.
На думку економічного експерта та підприємця Ігоря Гуди, запровадити відкрите декларування доходів і видатків державних службовців слід було ще на початку 90-х років, коли народжувалася незалежна Українська держава.
«Україна нині проходить той шлях, який у цивілізованому світі давно став нормою і правилом, – каже Ігор Гуда. 97% відсотків країн, що належать до міжнародної організації країн з високим доходом громадян, дотримуються положення про обов’язкове оприлюднення декларацій політиків та держслужбовців. Це є перевіреним потужним інструментом для запобігання корупції, виявлення незаконного збагачення та конфлікту інтересів. Запровадження дієвого декларування доходів високопосадовців було одним з трьох китів успішних реформ в країнах Східної Європи і поштовхом для інвестиційного буму на початку 2000-х років».
Відкритий доступ до декларацій посадовців збільшує в рази їхню антикорупційну цінність, адже громадянське суспільство та журналісти відіграють важливу роль у виявленні невідповідностей. Це є підставою до початку офіційної перевірки декларацій антикорупційними органами.
«До речі, запровадження кримінальної відповідальності за недостовірність та неповноту поданих даних найбільш дієво вплинуло на ставлення декларантів до процесу заповнення декларацій, – розповідає Ігор Гуда. Багато років законодавство вимагало декларування доходів, однак до нього більшість ставилася формально. За неправдиву інформацію в деклараціях загрожував максимум невеликий адміністративний штраф. Сьогодні за недостовірні дані можна позбутися посади й бути притягнутим до кримінальної відповідальності. Окрім того, в країні частково наведено порядок з майновими реєстрами та відкрито до них доступ. Тепер кожен громадянин за допомогою простих дій може самостійно перевірити будь-яку декларацію».
У 2005 році Європейський суд із прав людини відхилив скаргу депутата місцевої ради в Польщі, який відмовився подати свою майнову декларацію, стверджуючи, що визначений законодавством обов’язок розкривати деталі його фінансового та майнового стану порушував статтю 8 Європейської конвенції про права людини. Водночас суд схвалив оприлюднення та інтернет-доступ до декларацій, вважаючи, що “широка громадськість має правомірний інтерес в тому, щоб пересвідчитися, що місцева політика є прозорою, а інтернет робить доступ до такої інформації дієвим та простим”.
Ігор Гуда вважає, що електронні декларації вже зробили свою корисну справу.
«Громадяни отримали новий обсяг інформації, за допомогою якого можуть оцінити відповідність заяв і дій осіб, яких вони делегували у владу, – розмірковує економічний експерт. – За своїм ефектом це значно сильніше політичної люстрації, яка відбулася після революції Гідності. Особливо це важливо для політиків. Заради власного політичного виживання вони мають пояснити суспільству джерела свого багатства.
Довідка: Лише за 2015 рік будівельна компанія «Креатор-Буд» та інші комерційні підприємства, які займаються інфраструктурою будівництва й наближені до Ігоря Гуди, сплатили до державного та місцевих бюджетів 12 313 000 грн, з яких формуються пенсії та зарплати бюджетникам міста й області.
Leave a Reply