Гучну справу про хабарництво у тернопільській адвокатурі…похоронили

Три роки тому київські поліцейські зробили рейд до нашого обласного центру і «накрили» на хабарництві члена кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області. Це було резонансне викриття, адже йшлося про те, що з претендентів на звання адвоката «беруть» дві тисячі доларів – за складання іспиту та видачу у майбутньому адвокатського свідоцтва.  Тоді ця новина прогриміла на усю Україну. І ось нещодавно, 22 жовтня, у стінах Тернопільського міськрайонного суду резонансне кримінальне провадження просто…закрили.
Дві тисячі доларів – і ти адвокат
Спочатку варто нагадати деталі злочину, втім, зважаючи на теперішній стан, уже й ніби не злочину. Як тоді повідомляли на сайті Національної поліції України, 14 грудня 2018 року працівники Департаменту захисту економіки Національної поліції, слідчого управління поліції Київської області за процесуального керівництва прокуратури Київської області затримали секретаря кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури під час одержання неправомірної вигоди. Крім того, частину коштів було виявлено і у членів цієї комісії.
Правоохоронці викрили та задокументували корупційну схему отримання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю, організовану членами кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області. Щоб прикрити свою протиправну діяльність, долучили секретаря, через якого і  проводили розрахунки.
Так, було встановлено, що за складання кваліфікаційного іспиту та отримання відповідного свідоцтва громадянин мав передати секретарю 2 тисячі доларів США «винагороди». Обов’язкова умова успішного результату  – кошти надати до складання іспиту.
Під час проведення слідчо-оперативних заходів  задокументовано факт одержання двох тисяч доларів США неправомірної вигоди. Далі кошти  розподілили між членами обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які приймали іспит.
«Тривають невідкладні слідчі дії. Під час досудового розслідування правоохоронці будуть встановлювати причетність членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до вчинення цього злочину та інших фактів протиправної діяльності», – так тоді повідомляли у пресслужбі Національної поліції України.
Адвокатська монополія «підігріла» попит на професію
Професія адвоката має шалений попит. Здобувати посвідчення змушені усі юристи, які прагнуть залишитися у професії. Нагадаю: 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя, а також нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів». Цей закон запровадив так звану адвокатську монополію – виключно адвокати мають право представляти і захищати права людей у суді. Відповідно до статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Ці положення набували чинності не відразу – спочатку запровадили перехідний період тривалістю три роки: з 01.01.2017 року виключно адвокати представляють інтереси клієнтів у суді касаційної інстанції (нині – Верховному Суді), з 01.01.2018 року – у судах апеляційної інстанції, з 1 січня 2019 року – у судах першої інстанції.
Черги, щоб скласти іспит і  пройти стажування, розтягуються на роки. Відповідно до діючого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», допускає особу до кваліфікаційного іспиту та приймає його кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом, і полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, а також у виявленні рівня  практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Після успішного складання кваліфікаційного іспиту претендент на адвоката отримує свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. Але воно не дає права практикувати – юрист ще має пройти піврічне стажування в адвоката зі стажем роботи не менше п’яти років. І, врешті-решт, подолавши ці випробування, складає присягу адвоката й отримує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
У 2019 році адвокатська монополія похитнулася – Конституційний Суд України надав висновок у справі щодо скасування адвокатської монополії. Зокрема у висновку Суду зазначено, «що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом.
Цей висновок дуже обнадіяв армію юристів, які через адвокатську монополію опинилися на узбіччі професії. Власне, швидких законодавчих змін не сталося – лише два тижні тому комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту ухвалити президентський законопроєкт щодо скасування адвокатської монополії. Документ передбачає, що в Конституцію внесуть зміни – представляти особу в суді може не тільки адвокат, а будь-який юрист. Водночас документ пропонує запровадити норму, щоб захист особи від кримінального обвинувачення здійснював лише адвокат. У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що його мета – забезпечити право кожного на отримання професійної юридичної допомоги через скасування адвокатської монополії на надання такої допомоги.
Отож, можливо, найближчим часом монополію таки скасують.
Ось таке законодавче тло навколо здобуття звання адвоката. До певної міри саме воно слугувало тому, що юристи прагнули за будь-яку ціну стати адвокатами й змушені були вступати у професійну діяльність, так би мовити, нечистою ногою – надавши хабара за іспит.
Чому кримінальну справу перетворили на…комедію?
Справа секретаря кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, упійманого на хабарі, зникла від очей громадськості на цілих три роки. Між тим, цей тернопільський адвокат проводив насичене професійне життя – у реєстрі судових рішень – десятки справ, де він виступав захисником. Складалося таке враження, що й нічого не сталося, а трирічної давності «візит» київських правоохоронців – безрезультатне «маски шоу». Та, ні. Адвокатові таки вручили підозру за частиною 1 статті 368 ККУ (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища). Санкція статті передбачає штраф від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Адвокат намагався скасувати цю підозру у судовому порядку, але безуспішно. Досудове розслідування тривало майже рік, і у жовтні 2019 року обвинувальний акт передали до Тернопільського міськрайонного суду. За цих два роки судового розгляду у реєстр судових рішень внесено лише декілька процесуальних документів, що навряд чи свідчить про активне судове розслідування. Зокрема, адвокат і його захисники ставили під сумнів достовірність прокурорського підпису на повідомленні про підозру, і суд призначив почеркознавчу експертизу.
Цікаво, що упродовж цих двох років ні обвинувачений, ні його захист, ні сторона обвинувачення не згадували про обставину, яка виникла ще у жовтні 2019 року – під час передачі обвинувального акту до суду: прокурор передав цей документ на день пізніше, ніж це передбачено процесуальним законодавством. І лише нещодавно обвинувачений звернув на це увагу суду й подав клопотання про закриття кримінальної справи. 22 жовтня суддя закриває справу. Це означає, що до обвинуваченого – жодних претензій, й витрачання грошей платників податків на трирічне кримінальне переслідування – марна трата. Скажете: таке буває – людей іноді виправдовують, і це теж ніби намарно потрачені кошти з держбюджету. Та ні, на виправдання людини грошей не шкода, бо, виправдовуючи, держава виправляє свої помилки задля дотримання прав і свобод людини. Закриття цієї справи – результат професійного недбальства з боку прокуратури.
Чому так сталося? Аби не втомлювати читачів деталізацією процесуальних вимог, поясню якомога доступніше.  Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження. Іншого не дано – усе має бути зроблено у межах строків досудового розслідування. Тому будь-які дії поза цими часовими межами, навіть якщо йдеться про один день, уже є приводом закрити справу.
Так воно і сталося – обвинувальний акт у справі адвоката передали до суду на один день пізніше. Щоправда, прокурор доказував, що строки не пропущено, бо відправив обвинувальний акт вчасно поштовим відправленням і на підтвердження цього подав суду світлокопію квитанції з пошти. Однак цього аргументу суд не сприйняв, вважаючи, що світлокопія не містить інформації, яка підтверджувала б доводи прокурора, бо у ній немає інформації, якої саме справи стосується відправлення. Також, якщо документ надходить поштою, то у суді до справи підшивають і конверт, а у цій справі немає підшитого конверта.
Відтак сталося те, що сталося – справу закрили. Адвокатам обвинуваченого можна поплескати у долоні – вони виконали свою роботу «на відмінно». Резонансна кримінальна справа перетворилася на пшик, таку собі кримінальну комедію, на постановку якої витрачено наші з вами гроші.
Першого листопада прокуратура оскаржила закриття кримінальної справи в Тернопільському апеляційному суді. Видається, що шанси щось змінити невеликі. Наразі апеляцію ще не розглянули. Про результат «Свобода» повідомить читачів згодом.
Ольга КУШНЕРИК