Здавалося, Україна розташована далеко від епіцентрів різних стихій, але кліматичні умови щороку несподівано зазнають змін: то висихають маленькі ріки, криниці, то спеку різко змінюють сильні грози зі шквальним вітром і градом.
Нещодавно у с. Городниця Житомирської області смерч за лічені хвилини повалив 100 га лісу. Цьогорічна весняна негода наробила багато лиха й на Тернопільщині. Грози з блискавицями та градобоями стали звичним явищем. Так, 18 травня у с. Джурин Чортківського району внаслідок потрапляння блискавки у приміщення літньої кухні, травмовано 6 осіб, з них – 5 дітей.
До речі, 2 травня минулого року у Кременці кульова блискавка не тільки залетіла у церкву, а й задзвонила у дзвін. Того ж дня у с. Годів Зборівського району блискавка вбила 52-річну жінку.
Варто зауважити, що природні катаклізми були на Тернопільщині й раніше. Зокрема, значну паніку серед міщан Тернополя у 18 ст. спричинила низка природних явищ. Так, 7 червня 1738 р. місто відчуло потужні поштовхи землетрусу. В 1743 р. мешканців налякала величезна комета. 17 червня 1748 р. в Тернополі спостерігали затемнення сонця. А через місяць, у липні того ж року, місто та околиці заполонила сарана. Налетіло її стільки, що накрила поля товстим шаром майже на півліктя. 21 березня 1764 р., в неділю, знову було затемнення сонця. А в 1768 р. на Великдень у травні випав сніг до колін.
У люстрації 1765 р. Скала-Подільської, зокрема, зазначено: «На скелястій терасі гори старий замок, оточений давніми мурами, в якому є новий палац, мурований і реставрований при старості Адамові Тарлу, але через кілька років спалений вогнем блискавки, і зараз стоїть спустошений, а особливо знищено бічні прибудови».
На околиці Слов’ятина є фігура Матері Божої. За легендою, на цьому місці дочка одного з багатіїв впала з коня; думали, що вона помре, але її батько дуже просив Матір Божу, щоби врятувала дочку, і та вижила. На знак подяки батько за власні кошти встановив на цьому місці кам’яну фігуру Матері Божої. За радянських часів її кілька разів знімали, розбивали, але місцеві жителі реставровували її і ставили на місце. Влітку 2009 р. фігура потерпіла від удару блискавки, і знову громада поновила скульптуру.
У Заздрості Теребовлянського району була стара дерев’яна церква, яка згоріла від удару блискавки. На її місці у 1876 р. за кошти родини кардинала Йосифа Сліпого та громади побудовано кам’яну.
Від ударів блискавок згоріло чимало дерев’яних храмів, зокрема у с. Жуків Бережанського, Озеряни (1943) Бучацького, Медова Козівського району та ін.
У 1891 р. частину Великої Березовиці знищив буревій, загинули люди.
Важким випробуванням для Слов’ятина став буревій 4 липня 2000 р. Тоді було завдано значних збитків, пошкоджено 142 житлові та господарські будівлі, знищено дерева і посіви. Цього року від буревію потерпіло чимало сіл. Наслідки негоди були відчутні у Нових Петликівцях, Мартинівці і Пушкарях на Бучаччині, Жабинцях Гусятинського, Горішній Вигнанці та Пробіжній (без покрівлі залишилися близько 740 будинків, пошкоджена і споруда церкви) Чортківського району та ін.
У 20 столітті від стихії постраждало чимало населених пунктів, зокрема Худиківці Борщівського району неодноразово потерпали від повеней на р. Дністер (1941, 1969, 1980, 2008 рр.). Під час останньої зазнали збитків 28 господарств, було затоплено і понад 100 земельних ділянок, зруйновано шість будинків. Великі повені були у селах Возилів (1941, 1947, 1969 і 2008 рр.), Пишківці (1955 р.) Буцацького, Горошовій (1942 і 1964 і 2008 рр.), Зеленому (у липні 1929 р. внаслідок великих дощів були затоплені господарства селян; вони рятувалися на г. Сокіл), Зозулинцях (1941), Сапогові (1953), Усті Борщівського, Шершенівці (1952 та 1969 рр.) Чортківського, Добромірці (1960 р., 24 червня 2002 р. внаслідок градобою знищені посіви, зазнали пошкоджень будівлі), Капустинцях (1908), Мусорівцях (1909) Збаразького, Загір’ї Зборівського (1960 р. повінь знищила млин і підтопила частину села, тут є і фігура св. Флоріана, споруджена на місці, де був розташований панський маєток, який кілька разів горів від ударів блискавки), Щепанові (1955) і Вибудові (1965) Козівського, у Монастириськах (13 червня 1957 р. повінь знесла дерев’яні мости через річку Коропець, були людські жертви), Велесневі (13 червня 1957 р. – зруйновано багато будівель, дамбу греблі ГЕС, усі мости через р. Коропець), Вістрі (1941 р. повінь зруйнувала 72 господарства, 5 осіб втопилося), Лядському (1957) Монастириського, Білокриниці, Голгочах, Носові, Сільці (1957) Підгаєцького, Салівці, нині у складі Ягільниці (1955) Чортківського району.
Прагнучи захиститися від стихійних лих, наші предки встановлювали фігури. Більшість із них у часи радянського атеїзму зруйнували. Проте деякі збереглися, зокрема, у с. Костянтинівка Тернопільського району – проти грому й засухи; у Малому Ходачкові (1872 р.) – на захист від грому і блискавки; у Лозовій того ж району споруджено пам’ятний хрест як оберіг від стихійних лих. А в Лисівцях на Заліщанщині 1929 року встановили пам’ятний хрест на захист від природних стихій. Зазначимо, що на території Тернопільщини сильні градобиття і підтоплення не були рідкісними. Наприклад, у 1903 році потерпіла Підгаєччина, чи не найбільше – села Мужилів і Теляче (нині Мирне). У Мирному ще й донині зберігся хрест–оберіг від граду (1903 р., відновлений у 1990 р.).
У с. Посухів на Бережанщині зливи завдавали великого клопоту господарству польського пана, тож він встановив фігуру Божої Матері (1937 р.). Проте радянська влада її знищила. За ініціативою В. Харишина та Г. Мартинишина мешканці села зібрали кошти і в серпні 1999 р. відновили фігуру Пречистої. У с. Чорний Ліс Зборівського району в 1935 р. на свято Вознесіння випав сильний град і побив увесь урожай. Жителі села були цього дня на відпусті в Милятині і, повернувшись, побачили чорні поля. Щоб Господь оберіг ниви від граду, поставили дерев’яний хрест. При в’їзді в с. Сороцьке Теребовлянського району є фігура св. Теклі. Жителі вважають, що вона захищає село від стихійних лих. У Малому Ходачкові Тернопільського району є фігура на захист від грому і блискавки (1872 р.), у селах Осівці і Зубрець Бучацького району є хрести на захист від стихійних лих, у с. Вістря Монастириського району є фігура Матері Божої на згадку про повінь 1969 р., у Сущині Теребовлянського району – хрест, що охороняв «від грому і тучі» (1800 р.). А довкола села Козівка Тернопільського району в середині 19 ст. проклали ріллю для захисту від бурі, градобою і вогню.
Віктор КАРПОВИЧ
Leave a Reply