Повідомити новину

Поширити:

Олія «добила» навіть затятих оптимістів – менше ніж за 54 гривні пляшку золотистої не знайти. А ще зо два тижні тому люди злилися через ціну 40-43 гривні. Відтак, космічна ціна на стратегічний продукт стала топ-новиною, бо, як-не-як, олійна тема стосується кожного. Але… Подорожчало усе!
Крупи, хліб (за останні місяці буханка зросла в ціні  щонайменше на дві гривні), цукор, макарони (найдешевші – 20 гривень за кілограм), риба, а надто популярні і доступні у піст оселедці – понад 70 гривень за кілограм, тюлька – 53 гривні. Фрукти, овочі, так званий борщовий набір теж піднялися у ціні.
Разючі ціни відбилися на споживчій інфляції, яка склала у лютому становила 7,5 відсотка. Національний банк пояснив, що цей стрибок пов’язаний з суттєвішим, ніж очікувалося, подорожчанням окремих продуктів харчування та палива. Вагомим чинником зростання цін у відповідній групі товарів стало подальше перенесення ефектів від нижчих минулорічних врожаїв в Україні та у світі. Зокрема, продовжила стрімко дорожчати соняшникова олія, а також продукти її переробки (майонез, маргарин та спред).
Подальше збільшення виробничих витрат на сировину (борошно, олію, цукор) та енергію зумовило зростання цін на хліб та вироби з борошна. Подорожчання сировини позначилося і на вартості м’ясних продуктів, вершкового масла та сирів. Також прискорилося зростання цін на рис, продукти з риби, сухофрукти та кетчупи.
А от темпи подорожчання непродовольчих товарів залишилися на рівні попереднього місяця (2,6% р/р), запевняють у НБУ. З одного боку, сповільнилося підвищення цін на фармацевтичну продукцію, автомобілі, а також поглибилося падіння цін на товари для особистого догляду, засоби для чищення та іграшки.
З іншого – прискорилося зростання вартості побутової техніки, меблів, ювелірних виробів та зменшилося падіння цін на домашній текстиль, електроніку. Зниження цін на одяг та взуття сповільнилося.
Це може пояснюватися поступовим вичерпанням впливу наслідків пандемії та ефектом перенесення послаблення курсу гривні восени минулого року, що є тривалим для цієї групи товарів. Незначно прискорилися темпи зростання вартості послуг (до 6,9% р/р). Посилення споживчого попиту та збільшення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, пришвидшили подорожчання послуг закладів громадського харчування, туристичних, фінансових та медичних послуг, а також оренди житла та водійських курсів.
Водночас сповільнилося подорожчання кабельного телебачення та Інтернету.
«Сповільнилося подорожчання» – найоптимістичніше, що зараз може бути, бо у реальності не подешевшало нічого. Цікаво, що долар, на коливання якого, як правило, списують цінові гойдалки, наразі більш-менш стабільний –  до 28 гривень не досягає. Але фахівці пов’язують причину неочікуваної інфляції саме з американською валютою. Як зазначає видання «LB», уряд США скеровує на порятунок економіки майже 2 трлн дол, що є безпрецедентною сумою, спрямованою на подолання кризи. Значна частина цих грошей піде на ринок, і це може призвести до прискорення інфляції – і в Сполучених Штатах, і worldwide. Помірне підвищення цін не є загрозою і навіть корисне для економічного пожвавлення, але фахівці побоюються, що інфляція може вийти з-під контролю. При цьому найбільший інфляційний вплив відчують країни, що розвиваються, до яких належить і Україна.
За різними прогнозами, ціни в Україні у 2021 році можуть вирости на 10% і навіть більше. Це, звісно, не показник 2015 року, коли інфляція сягнула 43,3%, але це удвічі більше, ніж минулого року.
Для пересічних українців це означатиме, що інфляція з’їсть і підвищення мінімальної зарплати, і індексації та перерахунки пенсій, а також надбавки для вчителів, лікарів та інших.
Окрім того, якщо НБУ підніме відсоткову ставку, скажімо, до 7%, розраховувати на кредити під 5-7-9% не варто.
Це – прогнози, а як воно буде насправді – покаже час. Пандемія дуже змінює ситуацію в світі, а тому передбачення можуть і не справдитися. Те, що  у нас трапляється щовесни, буде й тепер – ціни на овочі і фрукти виростуть, а напередодні Великодня настане короткотривалий (хотілося б сподіватися) ціновий шторм на усе, бо – передсвятковий ажіотаж.
Ольга КУШНЕРИК