«Гроші – зло. Як прийду в магазин, то зла не вистачає»,- так днями спересердя сказала одна жінка у продуктовій крамниці. В Україні, напевно, не залишилося жодної людини, якої б не торкнулася фінансова криза. Напевно, хтось, прочитавши заголовок статті, скаже: «Що за проблема? Були б гроші, а вже порахувати їх – багато розуму не треба». Чи мають вони рацію? На це та інші запитання відповідає академік Академії соціального управління економіки та політики Георгій Мельник.
– Георгію Харитоновичу, кажуть, «Про гроші не варто говорити. Їх треба мати». Чи слід рахувати гроші пересічним людям, яким їх завжди не вистачає, на відміну від олігархів, які мають стільки грошей, що їх уже й не рахують.
– У наш непростий час, для багатьох – час виживання, треба вміти рахувати гроші. Тому що сьогодні порахуєте абияк, а завтра рахувати буде нічого. І куди розійшлися гроші – не пригадаєте.
Як не парадоксально, але й під час кризи можна непогано жити і не надто перейматися, якщо прибутки зменшилися, скажімо, вдвічі. Не вірите? Спробую дати кілька антикризових порад.
Усі консультанти з ведення домашнього бюджету (на Заході, до речі, є й така професія) одностайно рекомендують: заведіть «похідний» нотатник і почніть записувати витрати – від проїзду в маршрутці до покупки зубної пасти. Це один із кроків, щоб замислитися, чи потрібен вам, наприклад, журнал за 10 гривень, що випадково потрапив на очі.
Також складіть щомісячний фінансовий план, до якого, перш за все, внесіть обов’язкові затрати.
Зіставте очікувані витрати та прибутки і відразу побачите, чи вони збігаються. Якщо заздалегідь видно, що зарплата й інші доходи на 200 грн. менші від запланованих витрат, то краще затягнути пасок, наприклад, обідати не за 30 грн, а за 20, або обходитися не пачкою цигарок щодня, а однією на два дні (а краще зовсім кинути палити) тощо.
Наприкінці місяця варто проаналізувати баланс фактичних витрат і прибутків. Помічено: важко бути самому собі бухгалтером тільки в перші один-два місяці. Потім неодмінно переконаєтеся, що попри інфляцію і зростаючі ціни витрачаєте як мінімум на 250-300 гривень менше, ніж планували. А особистий рівень життя не змінився. Навпаки, став більш оптимізованим і навіть з’явилися «зайві» гроші.
– Мабуть, не всі можуть фіксувати на папері свої витрати?
– Так. Є люди, яким не вдається скрупульозно письмово фіксувати усі свої витрати, особливо на дрібниці, які в результаті виливаються у солідну суму. Можливо, що з якихось психологічних причин їм важко це робити. Один мій знайомий зробив так: розклав зарплату у кілька конвертів. На кожному стояв напис: на їжу, на навчання дітей, на одяг тощо. Через деякий час побачив: в одному конверті гроші закінчилися дуже скоро, а в іншому – їх ще повно.
Можна наслідувати його приклад. Але рахувати потрібно обов’язково. Тільки так ви зрозумієте структуру витрат. І ще: як у першому випадку, так і в другому обов’язково передбачте графу «Непередбачені витрати», такий собі НЗ – недоторканий запас, наприклад, на випадок хвороби, або якщо раптом прорве каналізацію. Хоча б 100 гривень. Не знадобляться – і добре: підуть у «заначку» – особистий фонд накопичення, який знадобиться під час щорічних разових витратах. Приміром, на страхівку, відпустку, придбання річного проїзного (до речі, буде щомісячна економія на проїзд), абонемента у спортзал тощо.
– А як бути з великими покупками?
– Не варто поспішати з серйозною покупкою – краще почекати на акцію або оголошення знижок, як, зокрема, трапляється з мобільними телефонами. Через 2-3 місяці вибрана вами модель може коштувати значно менше. Плануючи купувати одяг або взуття, є сенс дочекатися розпродажу – економія може становити до 70 відсотків.
Водночас, будьте обачні, не забувайте, що скупий платить двічі, тому не піддавайтеся на надто принадливі пропозиції і неправдоподібно низьку вартість товарів –збережете і гроші, і власні нерви, а нерідко й здоров’я. Адже за зниженими цінами часто продають прострочені продукти або ті, термін придатності яких закінчується.
Одне з відомих правил, якого варто дотримуватися: не робіть покупки натщесерце. Відчуття голоду під час відвідування магазину справляє безпосередній вплив на підсумкову суму чека – дві-три зайві покупки вам забезпечені, про що ви пошкодуєте, вивантажуючи продукти вдома.
Перш ніж іти за покупками (наприклад, щоб зробити тижневий запас продуктів), складіть їх список(масло – 1 пачка, сир – 300 грамів, майонез – 1 упаковка тощо) і суворо дотримуйтеся його. Це допоможе уникнути спонтанних покупок. А якщо вже в магазині захотілося чого-небудь непередбачуваного, порахуйте подумки до десяти. Швидше за все, здоровий глузд переможе.
Ще краще – брати з собою грошей «в обріз». Перед тим, як іти до супермаркету, прикиньте, скільки коштуватиме весь список продуктів (для цього звірте ціни за попередніми чеками. У супермаркеті, який постійно відвідуєте, попросітьдисконтну картку (знижки до 5 відсотків).
Якщо ви ще жодного разу не користувалися послугами інтернет-магазинів, спробуйте. Ціни в них, як правило, суттєво нижчі. Більше того, завжди можна знайти один і той же товар заакційною знижкою. Для цього потрібно лише трохи терпіння. Різниця у вартості товару в звичайному магазині та в інтернет-магазині може сягати 30 відсотків. Якщо ж доставлений додому товар з якихось причин (дизайн, розмір тощо) не підійде, то від нього можна відмовитися.
– Щиро дякую, Георгію Харитоновичу, за цінні поради. Думаю, читачі «Свободи» ними скористаються і збережуть кошти у своїх гаманцях, адже заощаджувати, безперечно, вигідніше, ніж тринькати.
Розмовляла Богдана ШИЙКА