Повідомити новину

Поширити:

В газеті «Свобода» за 11 серпня ц.р. є «Відкритий лист» шести громадських організацій до керівництва держави з пропозицією не приймати Великий Державний Герб України. 19 листопада 2020 р. конкурсна комісія підбила підсумки конкурсу, який тривав з 19996 р., із 112 варіантів вибрано проєкт художника Олексія Кохана.
Перш ніж перейти до історії створення Державного Герба України, вкажемо на певні неточності, викладені у «Відкритому листі». Герб України – Тризуб – затверджений 25 лютого 1918 р. на засідання Малої Ради Центральної Ради в м.Коростені (Київ на той час був окупований більшовиками). 22 березня 1918 р. Герб-тризуб був оприлюднений. Конституційно Тризуб, як герб, був оформлений у травні 1920 р. у проекті Конституції УНР, а 1 жовтня 1920 р. здійснено його опис спеціальною «Урядовою комісією з виготовлення Конституції Української держави». Гербом ЗУНР був золотий лев на блакитному щиті.
Як малий герб Верховна Рада затвердила Тризуб 19 лютого 1992 р. Авторами були Андрій Гречило, Іван Турецький, Олексій Кохан.  Верховна Рада 3 вересня 1996 р. прийняла Постанову №247 «Про державні символи України», а Кабінет Міністрів ухвалив Постанову про проведення відкритого конкурсу на створення кращого проекту Великого Державного Герба України, і тільки минулого року остаточно затверджено його результати.
Питання про Великий Державний Герб постало ще в 1917 році. У листопаді того року з ініціативи генерального секретаря освіти Івана Стешенка було створено геральдичо-прапорну комісію на чолі з Д.Антоновичем для розгляду проектів герба. Тоді з’явилася ідея Великого Герба, з якою виступив М.Грушевський. Він запропонував свій проєкт Великого Герба. Поділити щит на шість частин – у центрі золотий плуг, що мав символізувати вільну працю, а в частинах розмістити історичні символи (Тризуб, козак, лев), а вінчати гербовий щит мав голуб із гілкою оливи, як «вісник національного замирення і спокою». Але було багато інших проектів. Тому  М.Грушевський замовив президентові Академії мистецтв Василю Кричевському розробку проектів гербів. Він розробив проєкт малого герба – Золотий Тризуб, але без щита, і проєкт Великого Державного Герба. Це було зображення Тризуба, обрамленого оливковим вінком, який мав символізувати громадянську злагоду в державі та мир із сусідами. Проекти В.Кричевського отримали  негативну оцінку українських геральдистів В.Модзолевського, Г.Нарбута, які вказали на відсутність щита – важливої деталі будь-якого герба. Проєкт Великого Герба В.Кричевського не був затверджений.
За гетьмана Павла Скоропадського проєкт Державного Герба розробив Георгій (Юрій) Корбут. Його затвердили 29 листопада 1918 р. У центрі щита – Тризуб і напис «Українська (праворуч Тризуба) держава (ліворуч Тризуба). Щит обрамлений рослинним орнаментом.
У 1939 р. на замовлення уряду УНР в екзилі художник, історик, поет, полковник армії УНР Микола Битинський розробив проєкт Великого Герба. Блакитний щит із Золотим Тризубом в центрі підтримують Архістратиг Михаїл та золотий галицький лев з короною; щит оточує срібло-золотий ланцюг ордена Симона Петлюри із золотим медальйоном розп’яттям Ісуса Христа; під щитом навхрест клейноди Козацтва на золотих древках; дана композиція оточена вінком із дубового та лаврового листя, перевитого внизу жовто-блакитною стрічкою; на вінку п’ять щитів з геральдичними знаками, що символізують Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Закарпаття та Чорномор’я (Кубань). На щитах – герби історичних українських земель. Великий Герб М.Битинського – перший, який затвердив уряд УНР в екзилі.
До речі, Митрополит Андрей Шептицький також висловлював свою думку щодо герба України. В листопаді 1941 р. в листі до голови Української Національної Ради у Києві професора Миколи Величковського він писав: «При першій нагоді, пане професоре, скличте пленум Української Національної Ради і на цьому пленумі поставте питання про державний герб України. До нашого державного герба необхідно додати зверху хреста. Коли б ми в часи наших визвольних змагань у 1917-1920 рр. мали зверху хреста, то не втратили б своєї держави, як це сталося без хреста».
В нас побутує помилкова думка, що Великий Герб не потрібний, бо це може підривати єдність держави, бо великі герби характерні для імперій, монархій, федерацій або країн, які потребують консолідації у символічному плані. Але це не відповідає дійсності.
Багато унітарних держав, а Україна є унітарною державою, мають Великі Герби. Назвемо із європейських країн Чехію та Угорщину.
Конкурсна комісія затвердила проєкт Великого Державного Герба за проєктом О.Кохана. У центрі – малий герб України – Тризуб, по боках так звані «щитотримачі» – фігури, обабіч щита – з одного боку фігура Архістратига Михаїла (символ Києва), з іншого – коронованого лева (символ Львова), зверху козак з мушкетом і шаблею, а внизу – колосся, грона калини, обрамлені синьо-жовтою стрічкою.
Символи Києва та Львова – на гербі, бо ці міста, за висловом Михайла Грушевського, є «двома найбільш визначними культурними центрами України».
Що тут може підірвати єдність держави?
Проєкт Великого Герба України затверджений конкурсною комісією. Остаточне рішення – за депутатами Верховної Ради. Після затвердження його 300 голосами Україна матиме Великий Герб і завершиться процес створення української державної символіки.
Павло СЛИВКА,
історик, голова Тернопільського обласного відділення ВОВ