На Тернопільщині у червні 2022 року Василь Б. звернувся до суду та просив захистити його права споживача – визнати неправомірною відмову ТОВ “М.С.Л.” виплатити йому 781 тис. грн виграшу в лотерею та 2 млн грн – завданої моральної шкоди.
Він вказав, що у червні 2020 року та в липні 2021 року придбав два лотерейні білети «Полювання за скарбами», які вважав виграшними. Зокрема, перший виграш становив 531 тис. 500 грн, другий – 250 тис. грн. Але оператор державних лотерей у виплаті йому відмовив і запропонував надати для експертизи оригінали лотерейних білетів. Крім того, оператор пояснив, що вказані лотерейні білети не були виграшними.
Рішенням Чортківського районного суду Василю Б. у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з цим, він подав апеляційну скаргу та просив рішення першої інстанції скасувати й ухвалити нове – у його користь.
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду, заслухавши доводи сторін та детально перевіривши матеріали цивільної справи в межах поданої апеляційної скарги, дійшла висновку, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем – оператором державної грошової миттєвої лотереї ТОВ “М.С.Л.”, а відтак і заподіяння моральної шкоди, тому відсутні й підстави для задоволення позовних вимог.
Як встановлено місцевим судом, Василь Б. придбав лотерейні білети державної грошової миттєвої лотереї «Полювання за скарбами» випуску 16 липня 2020 року та 2 липня 2021 року. Проте за виграшем він звернувся через тривалий проміжок часу, зокрема щодо розіграшу за першим білетом – більше, ніж через рік. Хоча, відповідно до Закону України “Про державні лотереї в Україні”, позивач міг одразу дізнатись, чи придбані ним лотерейні білети виграшні.
Відповідно до Умов проведення державної грошової миттєвої лотереї «Полювання за скарбами», ставки в лотерею приймаються автоматизованою електронною системою, а виграшні номери визначаються за принципом випадковості і становлять комерційну таємницю.
Згідно з Умовами, право гравця на отримання призу (виграшу) перевіряється шляхом проведення експертизи лотерейного білета. При цьому приймаються не копії, а паперові оригінали лотерейних білетів, які не мають жодних пошкоджень, щоб не виникало двозначностей стосовно результатів експертизи. Відповідальність за належне зберігання оригіналів лотерейних білетів несе учасник розіграшу.
Тим часом в якості оригіналу Василь Б. пред’явив суду аркуші паперових лотерейних білетів, що не містили жодних друкованих символів, з яких можна було б встановити зміст лотерейного білета, а ксерокопія білета від 16 липня 2020 року мала численні дописи ручкою та затертості, тому прочитати текст ігрових полів неможливо.
Доводи апелянта, що відповідач умисно наносив на білети неякісну фарбу і з плином часу всі написи та позначки частково втратили чіткість, колегія суддів оцінила критично, зазначивши, що позивач міг одразу перевірити та взнати, чи придбані ним білети були виграшними.