Повідомити новину

Поширити:

На Тернопільщині у червні 2022 року Василь Б. звернувся до суду та просив захистити його права споживача – визнати неправомірною відмову ТОВ “М.С.Л.” виплатити йому 781 тис. грн виграшу в лотерею та 2 млн грн – завданої моральної шкоди.

Він вказав, що у червні 2020 року та в липні 2021 року придбав два лотерейні білети «Полювання за скарбами», які вважав виграшними. Зокрема, перший виграш становив 531 тис. 500 грн, другий – 250 тис. грн. Але оператор державних лотерей у виплаті йому відмовив і запропонував надати для експертизи оригінали лотерейних білетів. Крім того, оператор пояснив, що вказані лотерейні білети не були виграшними.

Рішенням Чортківського районного суду Василю Б. у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з цим, він подав апеляційну скаргу та просив рішення першої інстанції скасувати й ухвалити нове – у його користь.

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду, заслухавши доводи сторін та детально перевіривши матеріали цивільної справи в межах поданої апеляційної скарги, дійшла висновку, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем – оператором державної грошової миттєвої лотереї ТОВ “М.С.Л.”, а відтак і заподіяння моральної шкоди, тому відсутні й підстави для задоволення позовних вимог.

Як встановлено місцевим судом, Василь Б. придбав лотерейні білети державної грошової миттєвої лотереї «Полювання за скарбами» випуску 16 липня 2020 року та 2 липня 2021 року. Проте за виграшем він звернувся через тривалий проміжок часу, зокрема щодо розіграшу за першим білетом – більше, ніж через рік. Хоча, відповідно до Закону України “Про державні лотереї в Україні”, позивач міг одразу дізнатись, чи придбані ним лотерейні білети виграшні.

Відповідно до Умов проведення державної грошової миттєвої лотереї «Полювання за скарбами», ставки в лотерею приймаються автоматизованою електронною системою, а виграшні номери визначаються за принципом випадковості і становлять комерційну таємницю.

Згідно з Умовами, право гравця на отримання призу (виграшу) перевіряється шляхом проведення експертизи лотерейного білета. При цьому приймаються не копії, а паперові оригінали лотерейних білетів, які не мають жодних пошкоджень, щоб не виникало двозначностей стосовно результатів експертизи. Відповідальність за належне зберігання оригіналів лотерейних білетів несе учасник розіграшу.

Тим часом в якості оригіналу Василь Б. пред’явив суду аркуші паперових лотерейних білетів, що не містили жодних друкованих символів, з яких можна було б встановити зміст лотерейного білета, а ксерокопія білета від 16 липня 2020 року мала численні дописи ручкою та затертості, тому прочитати текст ігрових полів неможливо.

Доводи апелянта, що відповідач умисно наносив на білети неякісну фарбу і з плином часу всі написи та позначки частково втратили чіткість, колегія суддів оцінила критично, зазначивши, що позивач міг одразу перевірити та взнати, чи придбані ним білети були виграшними.

  1.  Крім того, колегія суддів також врахувала, що, відповідно до інформації, яка зберігається у центральній електронній системі прийняття ставок, обидва лотерейні білети не містили виграшної комбінації.
  2. Контроль за центральною електронною системою прийняття ставок здійснює Державна казначейська служба України.
  3. З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційну скаргу позивача Василя Б. залишила без задоволення, а рішення Чортківського районного суду від 19 вересня 2022 року – без змін, повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.