Де на Тернопільщині живе казка…

Так, так… саме казка. А живе вона у музеї, і не звичайному, а єдиному на Тернопільщині музеї-майстерні у Теребовлі. Тут, завдяки дбайливим рукам працівників установи від часу створення Теребовлянської громади, настільки все зроблено з любов’ю, що будь-які стенди, пам’ятки історії, будь-яка нова виставка виглядають казковими. Тож недаремно сюди залюбки приходять не лише дорослі поціновувачі культури чи мистецтва, а й зовсім юні відвідувачі. Ще б пак. Адже лише тут можна побачити унікальну експозицію, що імітує дерево, яке проходить від фундаменту музею аж до даху. Біля дерева є спеціально відведені місця для презентацій різних мистецьких експозицій. Лише тут діє цілий спектр майстер-класів: декоративний розпис порцелянового посуду, створення ляльок-мотанок, розпис великодніх писанок, випалювання на дерев’яній основі, друк на дереві, виготовлення виробів на гончарному крузі та ін. Зрештою, в музеї-майстерні можна власноруч «спорудити» власний замок.

І вже два тижні у Теребовлянському музеї-майстерні діє новорічно-різдвяна виставка. Як розповів директор Ярослав Ярошевський: «Виставку створили на основі фондової колекції музею. В експозиції представлені новорічні та різдвяні листівки, конверти та марки України й інших країн, різдвяні листівки вояків УПА 1949–1952 рр., а також листівки і марки української діаспори у Канаді. В епоху, коли не було Інтернету, листівки були єдиним способом привітати родину з іншого міста чи навіть з-за океану. Вони завжди були особливим подарунком, котрі берегли тепло рук рідної людини».

Основу ж виставки сформовано з новорічних прикрас Теребовлянської фабрики ялинкових прикрас, де панувала атмосфера новорічно-різдвяних свят, тут – діди морози, снігурки, міні-ялинки, скляні кульки, пофарбовані у різні кольори, подекуди оздоблені орнаментами, верхівки, бурульки, дзвіночки, грибочки, шишки, гірлянди, котрі були виготовлені на підприємстві у 1960-1980 рр. І звичайно, фотографії працівників підприємства, котрі творили цю казкову красу.  Виставка діятиме до 20 січня».

Тож ви ще маєте час, щоби зануритися у цю казку. Але якось й не віриться, що такого потужного підприємства, як Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас, де будували будинки для працівників, де діяли підсобні господарства, цехи, теплиці, філіали у селах, народна самодіяльність, бази відпочинку, власний медпункт, де безкоштовно харчували, працювали 1200–1400 працівників у дві зміни, фабрики, яка належала до найпотужніших підприємств Східної Європи, більше немає – усе розвалено…

Лише залишилася пам’ять про працівників, їхні здобутки та новорічно-різдвяна казка, яку вони дарували не одному поколінню дітей… І ще нині ця казка живе, вона збережена у музеях, домівках батьків, на горищах бабусь і дідусів, де акуратно поскладена в дерев’яні ящички, що пахнуть сіном, святом і нашими спогадами. Так, мабуть, і там залишилося наше дитинство.

Віктор КАРПОВИЧ