08.02.2023 00:11

Повідомити про новину

Поширити:

imagesФахівці  облдержархіву  області уже підготували виставку під назвою «Чорнобильська трагедія». Її буде відкрито 26 квітня цього року – у день 30-річчя Чорнобильської трагедії.
Аж не віриться, що минає тридцятиріччя відтоді, як страшна біда прийшла на Полісся, зачепивши своїм смертоносним крилом Україну, Білорусь, Росію, Латвію, Польщу та інші країни.
Чорнобильська катастрофа – екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Реактор був повністю зруйнований, і в довкілля  викинуло тонни  радіоактивного палива. Спостерігалося перевищення радіаційного фону в  тисячі разів.
Вибухи продовжувалися майже два тижні. Пожежа до того ж перекинулася і на покрівлю сусіднього реактора. З моменту вибуху 4–го блоку в зоні реактора було ще майже 40 пожеж. Щоб ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, з гелікоптерів було скинуто більше 6 тонн піску.
Рівень  радіації в епіцентрі вибуху в ту ніч сягав до 2000 рентген  в  годину: за 18 хвилин – смертельна доза.
Найбільші дози  радіації отримали приблизно 1000 осіб, які перебували поряд з реактором  у момент вибуху і ті, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії  у перші дні. В ніч на  26 квітня першими вступив у битву з атомним вогнем склад караулу воєнізованої пожежної частини № 2, який здійснював охорону ЧАЕС. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, енергетики не залишали свої робочі місця, робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.
У район аварії вдень і вночі прибували військовослужбовці, пожежники, робітники, вчені, медики, співробітники органів внутрішніх справ. У перші дні основні зусилля були спрямовані на зниження радіоактивних викидів  із зруйнованого  реактора. Почалися роботи з його укриття. Довкола 4–го  блоку руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів  був  збудований бетонний «саркофаг» (укриття), будівництво якого завершилося  наприкінці  листопада 1986 року.
У результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн. гектарів земель,  довкола електростанції  була створена 30-кілометрова зона відчуження.
Від громадян приховувалася інформація  про дійсні масштаби катастрофи, і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи щодо захисту населення від радіації.
Радянське керівництво, як в Москві, так і в Києві, ніяк не могло прийняти важке, але єдино вірне в тих умовах рішення – про термінову евакуацію населення. Офіційно було повідомлено, що загинуло 33 людини на пожежі та 130 чоловік – від гострої  променевої  хвороби.  Неофіційно – понад півмільйона людей  заплатили  здоров’ям  і  життям.
Основна частина населення потерпілих районів дізналася про аварію тільки в травні. Евакуація населення почалася 2 травня. На  початку евакуйовували людей в радіусі 10 км від ЧАЕС. Пізніше радіус зони відчуження розширився до 30 км. З цієї зони були евакуйовані більше 100 тисяч людей.
Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. Її наслідки відчуватимуть на собі ще й майбутні покоління. Жодна статистика не дасть відповіді, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем.
На виставці в держархіві представлені матеріали, світлини, статті, документи, які розповідають про страшну ніч аварії на ЧАЕС з 25 на 26 квітня 1986 р., про те, як розгорталися події після аварії; спогади, світлини ліквідаторів, пожежників, які здійснили професійний подвиг під час локалізації аварії.
У документах архівних фондів Тернопільського обкому Компартії України і виконкому Тернопільської обласної ради наявна  інформація про проведену роботу зі створення необхідних умов для сімей, які були евакуйовані із зони Чорнобильської АЕС, плани про працевлаштування і забезпечення житлом і соціально–побутовим  обслуговуванням  евакуйованого населення  із зони; постанови  про оздоровлення в 1991–1992 роках населення, яке потерпіло від аварії, в  оздоровчих  закладах  Тернопільської області.
Представлені на виставці  документи, статті, спогади будівельників, які розповідають про будівництво нашими земляками селища Тернопільське у Макарівському районі Київської області для потерпілого населення.
Представлені світлини пам’ятників і меморіальних комплексів ліквідаторам та жертвам трагедії в м. Києві, Чорнобилі, Тернополі, Чорткові, Луцьку, Москві.
Варті уваги книга Б. Андрушківа «Чорна скрижаль України», присвячена 15-й річниці Чорнобильської трагедії та Л. Ковалевської „Чорнобиль ДСП”, статті, що висвітлюють Чорнобильську трагедію в українських  та  діаспорських  журналах  і  газетах.
Оксана  КОВАЛЬЧУК,
головний спеціаліст  облдержархіву

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.