Перевірять? чи Усіх не перевірять!
Ті, хто отримує субсидії чи інші преференції у держави у вигляді соціальних допомог, неабик стурбовані законом, який вступив у силу з першого січня, а саме – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів». Він передбачає, що Мінфіну надається інформація про відкриті на їх ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних і т. і. ), операції та залишки за ним за його письмовим запитом під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації (з латинської – доказ того, що вірогідний факт або твердження є істиним) та перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається по кожному із членів сім’ї або домогосподарства.
Що це означає? Тепер усіх перевірятимуть, і якщо, не дай Боже, винирне якась інформація про доходи і блага, про які не вказав отримувач субсидії чи соціальної допомоги, то держава змусить повернути виплачені нею кошти? За статистикою саме у нашій та Івано-Франківських областях люди отримали найбільші суми субсидій (не дивиною є навіть суми у три-три з половиною тисячі гривень). Така щедрота з боку держави, звісно, радує отримувачів, але водночас викликає застрогу на кшталт «Бійся данайців, що дари приносять». Можна припустити, що далеко не усі люди упевнені, що вказали у заявах на субсидії усі доходи. Дехто від незнання чи просто помилково не усе вказав, хтось схитрував… Давайте розглянемо найтиповіші ситуації, які можуть виникати у наших людей.
Перша: людина має депозит у банку. З серпня 20014 року відсотки за депозитами оподатковуються, це так званий пасивний дохід. Власник навіть найменшого депозиту сплачує податки. Ви не знали цього? Нічого дивного у тому нема, бо банк, видаючи вам суму з відсотків, тут же забирає податок. Тобто банк виступає податковим агентом. Але чи відає держава про ваші гроші на депозиті? Донедавна такої можливості у неї не було, ну хіба за запитом правоохоронних органів у рамках кримінального провадження, за рішенням суду, бо ж банківська таємниця не просто слова. І, до речі, «вичислити» за сплаченим податком з відсотків суму депозиту держава теж не мала можливості, адже банки сплачували цей податок у загальній масі, не персоніфікуючи за кого і скільки. Виходило, що ті люди, які при оформленні заяви не вказали доходу з депозиту, нічим не ризикували – перевірити цю інформацію держава не мала змоги. Тепер має, і якщо хто «схімічив» з декларацією доходів, начувайтеся!
А якщо людина чесно вказала свої доходи, то їй наразі остерігатися нічого. Депозитний вклад не є підставою для якихось обмежень у соціальних дотаціях, адже держава наразі обмежила людей лише покупкою вартістю понад 50 тисяч гривень. Але… Заглянувши на банківські рахунки наших людей, після вигуку «Ва-у-у!» – виявляється, населення не таке вже й бідне, хтозна чи не послідує за цим подивуванням низка змін до соціального законодавства. Бо ж мати депозит у сумі 20-30 тисяч гривень для наших ощадливих пенсіонерів – доволі поширене явище. Свого часу банки обіцяли неабиякі девіденди (а надто ті, які тепер визнані фінансово неспроможними) і привабили широкі верстви населення, у тому числі незаможних, для яких відсотки – значна матеріальна підтримка.
Друга ситуація: грошові перекази із-за кордону. Коли вам бусом привезли під хату якусь сотню євро, навряд чи держава дізнається про ваш дохід. Хоча, якщо кілька тисяч чи десятків тисяч – згодом дохід може винирнути на поверхню. Наприклад, збудуєте хату, а податківці запитають: за який кошт, чи сплачено податки? Андрій Руцький, заступник начальника управління доходів і зборів фізичний осіб у ДПС в області, з яким я розмовляла на цю тему, радить кошти, отримані із-за кордону легалізовувати. Наприклад, якщо мати, яка працює за кордоном, хоче дати дочці значну суму у валюті, варто укласти договір дарування. Податок за такий правочин між особами першого ступеня споріднення обчислюється за нулевою ставкою. Фактично дарування обійдеться незначними сумами, сплаченими до держбюджету, якщо договір посвідчуватимете у державного нотаріуса. Вигода: згодом дочка матиме спокій і не доказуватиме про легальність походження якось матеріального блага.
Коли йдеться про грошові перекази із-за кордону, які отримали люди через банківську систему, то тепер це відкрита для держави інформація. І якщо хтось із отримувачів субсидії чи соціальної допомоги не вказав такий дохід, то йому теж непереливки. Не кожен знає, що грошові перекази із-за кордону оподатковуються –у цьому році за ставкою 18 відсотків, торік було від 15-и до 20-и у залежності від суми. Свого часу оподаткування так званих іноземних доходів спричинило неабиякий резонанс, бо заробітчанські гроші люди сприймали як кровно зароблені без помочі держави, а навіть наперекір, і не розуміли, чому держава має мати ще й зиск. Хвиля обурення поступово вляглася. Той, хто заробляє за кордоном легально, сплачує відповідно податки у тій країні, де працює, відтак за міжнародними договорами, які запобігають подвійному оподаткуванню, така людина звільнена в Україні від оподаткування, або ж сплачує лиш якусь різницю, якщо податку за кордоном сплачено менше, ніж передбачено у нас. Але за законодавством податковим агентом іноземного доходу є одержувач, саме він і має сплачувати податки. На практиці довідка про те, що за кордоном суму переказу уже оподатковано, звільняє від податку.
Проте для отримання субсидій чи соціальних допомог грошові перекази із-за кордону отримувач має вказувати як дохід. Навіть якщо з них не заплатили податку? – запитаєте. Андрій Руцький каже, що до травня можна задекларувати доходи, відтак сплатити податки за 2015-й до травня цього року. У цьому коловороті значних державних допомог варто бути з державою чесним.
Зважаючи на те, що з першого січня державні допомоги одиноким матерям та дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, призначають у залежності від доходу, претендентам на ці види допомог варто бути уважними і врахувати усі види доходів.
І нарешті: у який спосіб держава буде перевіряти мільйони людей, які отримують субсидії, різні допомоги? Це ж яка армія перевіряльників має бути?… Наразі усе доволі туманно. На інформаційний запит журналістів DT.UA НБУ відповів, що інформацію надаватимуть винятково Мінфіну, причому останній, відповідно до існуючого порядку розкриття банківської таємниці, не зможе передавати її органам соціального захисту! “Органи соціального захисту не зможуть отримувати інформацію від банків, оскільки вони відсутні в переліку державних органів, яким відповідно до статті 62 ЗУ про банки розкривається банківська таємниця, — йдеться в офіційній відповіді Нацбанку. — Останніми змінами до статті 62 закону про банки передбачено, що розкриття банківської таємниці здійснюється центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, тобто Міністерству фінансів України, у відповідь на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації та перевірки достовірності інформації, наданої фізичними особами для нарахування й отримання соціальних виплат. У разі нарахування й отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, що призначені на сім’ю або домогосподарство, інформація надається по кожному з членів сім’ї або домогосподарства. Порядок розкриття банківської таємниці, визначеного законом, не передбачає передачі отриманої Мінфіном інформації в органи соціального захисту”.
Судячи із такої відповіді, а також того, що в Україні досі нема реєстру пільговиків, загального декларування доходів, всеохопної верифікації державі навряд чи вдасться досягнути, принаймні найближчим часом. Скоріш за все це будуть «точкові удари» по населенню.
Ольга КУШНЕРИК
Leave a Reply