Тернополянка Анжела-Василина Дацюк – майстриня святкового настрою

Напередодні Різдва і Нового року спілкуюся з флористкою Анжелою-Василиною Дацюк, яка знає толк у створенні святкової атмосфери. Адже кожен її виріб має не лише естетичну красу, а й несе в собі певний символізм.

– Пані Анжело, розкажіть коротенько про себе.

– Я – тернополянка, народилася в родині творчих людей. Моя мама Світлана Торкіш – ландшафтна дизайнерка. Саме від неї мені передався інтерес до рослин. Я навчалася на художньому відділенні Тернопільської обласної школи мистецтв ім. І. Герети. Згодом здобула дві вищі освіти: юридичну та економічну. Працюю в енергетичній компанії.

– Як давно ви зацікавилися флористикою? Що вона для вас значить?

– Моє зацікавлення нею почалося ще в юному віці. Професію флориста нерідко порівнюють із художником, лише замість фарб майстер використовує квіткові бутони, зелені рослини, природні матеріали. Саме флорист шукає гармонійні поєднання кольорів і, мов скульптор, «ліпить» форму майбутнього виробу. Особисто для мене – це спосіб зануритися у творчість, відволіктися від життєвих труднощів. А ще – можливість підтримати морально рідних чи знайомих. Даруючи квіти, ми даруємо емоції: захоплення, радість, надію, любов. Це потрібно всім людям, тим більше зараз, в найважчі для нашої країни часи. 

– Ваші святкові вироби – це лише естетика і краса, чи вони несуть в собі певний символізм?

– Найбільше мені подобається використовувати в своїх роботах природні матеріали – корицю, сушені дольки яблук та апельсинів, а також шишки і горіхи, які нагадують про воскресіння і безсмертя, бо містять насіння, з якого знову може вирости дерево. 

Для новорічних і різдвяних робіт також традиційно використовують інші рослини, кожна з яких має певний сенс. Наприклад, ілекс (падуб, гостролист), гострі краї листя якого символізують терновий вінок, а червоні ягоди – краплі пролитої крові. Весняні цибулькові (тюльпани, нарциси) є символами безсмертя і нескінченного життя. Також важливими є квіти, які своєю формою нагадують різдвяну зірку: гіппеаструм, пуансеттія, морозник (хіліборус). Саме такі рослини розквітли при народженні Христа.

Кожна новорічна робота може знайти своє місце в інтер’єрі приміщення. Наприклад, настільний віночок з живих хвойних рослин зможе прикрасити як кухонний стіл, так і журнальний столик, а в екстер’єрі – вхідний фасад.

Упродовж останніх років в Україні стали популярними різдвяно-новорічні вінки на двері. А щодо традиційного різдвяного вінка – це сплетені зелені гілки та кольорові свічки. Три фіолетові і одна рожева. Кругла форма вінка символізує Бога, який не має ні початку, ні кінця, Він єдиний і вічний. Зелене гілля є символом надії та життя, воно нагадує нам, що Христос живе серед нас, а ми є спільнотою вірних, об’єднаних навколо нього. Кожна свічка має свою назву та значення. Перша свічка «Пророків» – це свічка надії, вона нагадує нам про людей, які заповідали про народження Месії ще задовго до цієї події. Друга – «Вифлеємська» – свічка миру. Її запалюють у другу неділю Адвенту і символізує вона місце, де народився Ісус. Третя – «Свічка пастухів» або Gaudete – свічка радості. Вона символізує пастухів, які першими дізналися про народження Ісуса і прийшли поклонитися Йому. Четверта – «Свічка ангелів» або свічка любові. Вона символізує ангелів, які сповістили добру новину про народження Месії. Різдвяний вінок – це не просто красивий декор, це символ початку нашої з вами історії спасіння.

Особливе місце у флористиці займає колір. Він є унікальним інструментом, який сприймається як свідоме зорове відчуття. Саме його я вважаю найважливішим засобом художньої виразності у флористиці. Гармонійне співвідношення кольорів робить букет привабливим так само, як зовнішній вигляд людини – стильним, а інтер’єр – затишним. А ще колір є сильним емоційним фактором і може створити або підтримати настрій. 

Для новорічних виробів класичними вважаються червоний, зелений та золотий. Червоний – це колір любові, енергії та пристрасті. У флористиці його часто використовують, щоб виразити емоції та почуття. Зелена палітра кольорів у релігії вважається знаком безсмертя. Щодо золотого кольору, то в багатьох релігійних контекстах це – символ святості та божественності. Також може символізувати щедрість і співчуття. Золотий колір має бути чистим, а багатство – духовним.

– Як ставляться до вашого захоплення рідні?

– Звісно, що вся родина мене підтримує, а я намагаюся кожному з них зробити на свято якийсь подарунок. А найбільше допомагають мені мій коханий та дванадцятирічна донечка Емілі. Чи не в кожному виробі, який я виготовляю, також вкладена часточка її праці. А ще вона займається вокалом, співає в хорі.

– Чи не виникали у вас ідеї поділитися своїми талантами з іншими людьми?

– Подібна ідея виникла в моєї Емілі, яка мене постійно надихає на щось нове. Донька – мій маленький організатор. Якось вона розповіла своїй учительці про моє захоплення флористикою і допомогла організувати майстер-клас у Ліцеї № 21 ім. І. Герети, в якому навчається, як і я колись, на художньому відділенні. Мене вони поставили перед фактом. Спочатку я навіть трішки хвилювалася, але все вийшло значно краще, ніж могла сподіватися. Діти з великою цікавістю занурились у творчий процес, а роботи в них вийшли просто чудові. Всі отримали масу задоволення, зарядилися позитивними емоціями. Тож тепер я всерйоз задумуюся про те, щоб частіше організовувати подібні майстер-класи як для дітей, так і для дорослих, на більш широких площадках, на яких з радістю ділитимуся своїм досвідом.

– Що можете сказати про свої інші захоплення?

– Сучасна жінка має бути багатогранною особистістю, яка постійно розвивається і всюди встигає. Тому в мене є багато різних інтересів: мода, кулінарія, образотворче мистецтво, психологія, освоюю управління бізнесом.

– У кожної людини Різдвяно-новорічні свята викликають різні асоціації. Які вони у вас?

– Я пригадую, як у дитинстві тато приносив додому величезну, аж до самісінької стелі, ялицю, яку ми з сестрою та братом прикрашали скляними кульками і фігурками, дощиком і гірляндою. Ми завжди власноруч робили одне одному подарунки. Тому в мене зимові свята асоціюються з безтурботним дитинством, подарунками, радістю і любов’ю рідних. 

Різдвяно-новорічні свята традиційно вважаються родинними. Тому й готуватися до них потрібно спільно, усією сім’єю. Діти достойно оцінять і захоплюючий процес, і естетичний результат, а на все життя у них залишаться теплі спогади. Саме такі моменти теплого родинного затишку зігрівають нам душу, дають підтримку на довгі роки. Намагайтеся давати дітям щоразу нові цікаві завдання, не обмежуйте їх творчість. Не бійтеся, що вони з чимось не впораються. З вашою допомогою у них все вийде, ми з донечкою не раз у цьому переконувалися.

Ще хочу привітати всіх з прийдешніми святами і побажати нам швидкої перемоги над ворогом та повернення додому кожного військового. Спокійних, затишних свят та мирного неба!

Тарас КОМАРИНСЬКИЙ