З вірою в Перемогу вийшли на сцену борщівські театрали

Останньої неділі березня 2023-го, напередодні Міжнародного дня театру, в малому залі Борщівського міського будинку культури був аншлаг.

На тіснуватій сцені відбувалося театральне дійство, яке не раз супроводжувалося щирими схвальними оплесками та вигуками «Браво!» вдячних глядачів-поціновувачів театрального мистецтва – хай навіть на якусь годинку, але стихли у серці тривоги і болі, спричинені прокляттям безглуздої війни, що непроханою гостею ввірвалася в лоно України-матері й приносить  руйнування, забирає людські життя, ламає долі, але ніколи не знищить віри й любові українців до своєї землі, до духовних багатовікових цінностей, прагнень до волі й свободи.

Перед початком вистави заступник  голови міської громади Уляна Пасічник від імені містян висловила глибоку вдячність лицарям ЗСУ, завдяки яким, власне, продовжує розвиватися й наш народний театр, нагадала, що саме в цьому місяці виповнюється 55 років від часу заснування народного аматорського театру в Борщеві світлої пам’яті «борщівським курбасом» Володимиром Дутчаком, 90-річчя якого нещодавно було пом’януто творчою інтелігенцією містечка в читальні міської книгозбірні, хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять полеглих на пекельних полях війни з московитською ордою ХХІ століття земляків.

А далі було дійство, яке вселило віру в незнищенність України, українського Слова, української культури, на які нині замахнувся лютий ворог, та його людиноненависницькі наміри, як і він сам, горітимуть у пеклі.

«На перші гулі» за однойменною одноактівкою українського класика Степана Васильченка – дванадцята робота здібного режисера Михайла Бегуша на борщівській сцені. Перед глядачем розгорнулась картинка-комедія сільського життя українського села початку ХХ століття з його родинно-побутовими пристрастями та непроминущими цінностями української душі, найсвітлим скарбом якої – Любов…

Аматори «викладались наповну», грали природно і щиро, талановито й по-акторськи майстерно, мов на одному диханні. Глядач бачив уже знайомі з попередніх вистав обличчя Степана Шевчука, завгоспа Борщівської школи мистецтв, цього разу в ролі Савки, Вікторію Онишко, виховательку місцевого дитсадка «Дзвіночок» (Василина – дружина Савки), Ігоря Буховського, електрика місцевого тютюново-ферментаційного підприємства, який вдало зіграв парубка Тимоша, і самого режисера Михайла Бегуша (цього разу в ролі старого сільського господаря діда Северина), вперше на аматорську сцену (в ролі Олени – дочки Савки і Василини) вийшла Христина Сеньків, студентка Борщівського агротехколеджу, а зіграла як професійна акторка, уперше зійшов на театральну сцену місцевий поет і драматург Ростислав Красовський, пенсіонер, гарно зігравши епізодичну роль весільного старости… Було в залі тепло і затишно, щирий сміх і палкі глядацькі овації  додавали акторам снаги і впевненості, а всім присутнім – віри й надії в Перемогу.

Звукорежисерським пультом професійно орудував Любомир Николин, методист будинку культури.

Завідувачка сектору культури і туризму Борщівської міськради Ірина Дуда вручила квіти грамоти за вагомий внесок у розвиток народного самодіяльного мистецтва та з нагоди Міжнародного дня театру акторам та присутнім у залі ветеранам цього непересічного народного аматорського колективу В’ячеславу Ковблю, пенсіонерові, Світлані Кубей, вчительці Борщівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Любові Чайковській, керівнику гуртків Борщівського будинку дитячої творчості, Зореславі Громик, бібліотекарці міської книгозбірні, а також Галині Уруській, заслуженому працівнику культури України, викладачці театрального відділу Борщівської школи мистецтв, керівнику народного аматорського театру слова міського будинку культури, чий творчий шлях почасти пов’язаний з режисерською діяльністю і в цьому колективі, яка й цього разу щиро пораділа-повболівала за своїх колег, що бережуть і примножують аматорську славу рідного краю та працюють у культурному тилу на Перемогу України в війні з мокшанськими геростратами.