Порядок і підстави звільнення з військової служби в період воєнного стану

До редакції зателефонувала мати військовослужбовця з Тернопільщини із запитанням, чи можливо звільнитися синові з військової служби у зв’язку з тим, що вона має другу групу інвалідності?

Запитують читачі про звільнення й з інших підстав.

Згідно із Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” звільнення військовослужбовців під час воєнного стану здійснюється з таких підстав:

– за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

– за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

– у зв’язку з набуттям законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

– через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

– у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

– у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

– у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

– у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

– у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

– у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;

– військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

– один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

– військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

– перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Згідно із Законом, мають право звільнитись з військової служби у ЗСУ у зв’язку з наявністю матері з числа осіб з інвалідністю 2 групи. Для звільнення потрібно подати рапорт на ім’я командира частини за місцем служби. До рапорту необхідно додати нотаріально завірені копії довідки МСЕК про інвалідність матері, посвідчення по інвалідності матері та свідоцтво про народження. Після розгляду рапорту керівництво військової частини має прийняти рішення про звільнення з військової служби або мотивовано відмовити у задоволенні рапорту. Відмову в задоволенні рапорту можна оскаржувати у судовому порядку.