Друга воєнна весна: чекаємо лелек і західних винищувачів

Трохи захурделило, і дихання весни, яке вчувалося у лютневих рясних дощах, притрусило снігом і холодом. Та ось уже календарний перший весняний день, і тепло незабаром буде – природа одвічно стала, й капризує лише в певних рамках.

У Бахмуті приблизно як і у нас – вночі приморозки, удень маленькі «плюсики». Тримайтеся, братчики, вам зимно і гаряче, ой, як гаряче…  Восьмий місяць бороните місто, яке прагне захопити оскаженілий ворог, а в останні дні ця оборона – на межі людських можливостей. Журналісти з Бахмуту повідомляють, що усі в’їзди-виїзди прострілюються росіянами, й будь-яке пересування під загрозою смерті.

Друга воєнна весна… Пригадуєте, як рік тому військкомати знемагали від кілометрових черг чоловіків, котрі рвалися захищати свою землю. Як після перших потрясінь ми стряхнули із себе розгубленість і взялися за роботу. Як твердо повірили у перемогу, що для решти світу виглядало, м’яко кажучи, ірраціональним, аж поки світ сам не погруз у праведному гніві й потребі нам допомагати. Ми тоді вірили у швидку перемогу й навіть жартували: до весни усе скінчиться, бо жоден газда не допустить, щоб по зораному проїхали танки…

Рік боротьби, горя, сліз і незнищенної віри у перемогу. Якщо раніше військові експерти або ті, хто себе не зовсім обґрунтовано ними вважає, лідери думок, астрологи, віщуни й інша публічна братія захлиналися від оптимістичних прогнозів, й це, відверто кажучи, гріло нам серця, то тепер люди прагнуть реалістичної картини – надто багато пролито крові, щоб жити ілюзіями. Так ось, за словами  керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова (інтерв’ю «Голосу Америки»),  наступні три місяці триватимуть активні бойові дії за всіма напрямками фронту, і саме вони визначать подальший перебіг подій. Фронт активізується не тільки в Донецькій і Луганській областях, а й у всіх напрямках.

Між тим, британська розвідка спрогнозувала, що війна триватиме ще близько року. Путін не має наміру згортати військову компанію. Він усе ще марить захопленням значних територій України. Його не зупиняють великі людські жертви з обох боків, ані санкції, ані ядерна загроза, що зростає. Як заявив міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, усе вказує на те, що війна триватиме ще близько року, пише Sky News.

«Коли хтось перейшов межу і вважає, що це нормально – чинити так із власним народом, фактично перетворюючи армію на м’ясорубку, я думаю, він не зупиниться», – пояснив він свої прогнози.

Воллес зазначив, що Кремль байдуже ставиться до власних солдатів, а тому говорити про те, що значні жертви з боку військових можуть вплинути на риторику путіна, –  безглуздо. Понад 188 тисяч російських солдатів загинули або були поранені внаслідок «катастрофічного прорахунку» путіна, і ця цифра продовжує зростати щодня.

Власне, нещодавній помпезний захід у московських Лужніках підтверджує – росіян накручують на тривалу війну, на жертви і смерть, звісно, усе це під соусом патріотизму.

Це означає, що ми і наші союзники маємо посилено готуватися. Перші «Леопарди» й інша новітня техніка уже в Україні. Тепер справа за винищувачами. Міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що західні країни дозріли до передачі бойових літаків Києву. «Щодо літаків, мені здається, вони дозріли. Деякі країни вже говорять про готовність вивчати наші екіпажі. А коли вони готові вивчати, це означає, що далі залишаються технічні питання. Моє відчуття – це питання місяців. І коли я говорю «місяців», це один-два», – сказав він в інтерв’ю виданню «Бебель».

Після нещодавньої нічної атаки дронами на Хмельницький Володимир Зеленський закликав світ допомогти з авіацією. «ППО повноцінне тоді, коли забезпечується, зокрема, й авіацією. Сучасною авіацією. Наші льотчики разом з нашими зенітниками, разом з усіма воїнами й фахівцями наших Повітряних сил уже роблять велику роботу. Але повністю зможемо захистити небо, коли буде прибране авіаційне табу у відносинах із нашими партнерами», – наголосив він.

Ми програємо в небі. Коли ж до ЗСУ надійде винищувально-штурмова авіація, це вже буде зовсім інша історія.

Між тим, в останні дні ворог вдвічі збільшив кількість кораблів у Чорному морі, у тому числі ракетоносіїв. Зокрема, ворожа армія вивела ще один носій ракет типу “Калібр”, повідомило оперативне командування “Південь” Збройних сил України у Facebook.

За даними ОК, у акваторії тепер перебувають 12 кораблів РФ – усі залишаються на безпечній відстані від узбережжя, яке контролюється нашою державою. Серед них – два підводні ракетоносії, разом споряджені вісьмома “Калібрами”, а також три великих десантних кораблі.

«Загроза ракетних атак залишається актуальною, ворог продовжує розвідувальну діяльність і вишукування нової тактики дій», – зазначили в «Півдні».

Фахівці загострюють увагу на тому, що пуск напередодні шахедів посилює ймовірність ракетних ударів, бо дронами не лише завдають шкоду, а й проводять розвідку, щоб визначити, де саме в цей час перебувають наші засоби ППО. Слід зазначити, що засоби протиповітряної оборони не є статистичними об’єктами – вони постійно змінюють своє місце розташування.

Ситуація на фронтах складна. Ворог під час наступальних дій використовує тактику виснаження і тотального руйнування. Росія нарощує інтенсивність штурмових дій на фронті. Найскладніша обстановка залишається на Бахмутському напрямку. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр. «Разом з тим, ворог несе значні втрати, щоденно втрачаючи від 600 до 1000 осіб. Сили оборони України ведуть активні оборонні дії в умовах кількісної переваги противника. Наші бійці мужньо воюють з ворогом», – додала Маляр.

Попри фронтову напруженість, є багато знаків на нашу користь. Передусім, історичний візит Байдена – навіть першокласники розуміють, що непросто так американський президент подолав великий небезпечний шлях. Багато чого відбувається за лаштунками – розголос зашкодить країні. Нещодавні вибухи у Маріуполі застали окупантів зненацька, бо, виявилося, що 80 кілометрів від лінії фронту не гарантують спокою. «Бавовну» принесли наші ракети.

Так звані мирні ініціативи Китаю не сприйняли у світі, ну, хіба Угорщина, а це означає, що ніхто не штовхатиме Україну до миру-поразки.

Ми стали іншими, ніж були до війни. Психологи зауважують про каскад провини в українському суспільстві. Це коли люди, які виїхали з України, відчувають провину перед тими, хто залишився; ті, хто залишився, відчувають провину перед тими, хто волонтерить; волонтери відчувають провину перед тими, хто воює; військові відчувають провину перед тими, хто загинув. Це формує потребу в людей бути корисними. Так формується нова ідеологія.