Чарівні візерунки Тернопільської мисткині Ольги Шевчук

Тернопільщина надзвичайно багата майстрами народного промислу, в кожній родині хтось вишиває, малює, виготовляє ляльки-мотанки, і це далеко не повний перелік тих видів мистецтва, якими володіють наші краяни, бо скільки краси їхніми руками створено у власних домівках, храмах, навчальних закладах.

Вони роблять наш світ кращим, добрішим, світлішим. І ми пишаємося такими, здавалося б, звичайними, а водночас талановитими людьми.

«Найбільш творчі – це наймолодші»

Нині хочемо вас познайомити з майстром народних промислів, чарівною кременчанкою Олею Шевчук, від спілкування з якою в захваті усі, а особливо діти. І в цьому, каже мисткиня, немає жодних секретів, бо вона обожнює спілкуватися із творчими людьми, а найбільш творчі – це, звичайно, наймолодші. «У нас відразу виникає взаємодовіра, а вона значно поглиблює творчі задуми, тому, коли навчаю діток, мене переповнюють позитивні емоції, бо з дітьми завжди весело і щиро», – каже майстриня.

Ольга Шевчук народилася 10 червня 1990 р. у Кременці. Навчалася у Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка, де здобула дві професії вчителя – образотворче мистецтво, етика, естетика, художня культура та дошкільне навчання та психологія. У Кременці створила власну арт-студію «KiWi», де проводить навчальні заняття в різних напрямках декоративно прикладного мистецтва.

Майстер на усі руки

Спілкування ми розпочали з п. Олею як з майстром витинанки, і яким було моє здивування, коли мисткиня розповіла (увага): «Як майстер народних промислів у напрямку «художнє моделювання» виготовляю різні вироби, зокрема вітальні листівки, «мамині скарбнички» (коробочки для зберігання перших важливих дрібниць новонародженого хлопчика чи дівчинки), альбоми, декупаж (декоративна техніка по тканині, склу, дереву та інших поверхнях), штампіг (відбиток деталей на різноманітних поверхнях), весільний та різноманітний святковий декор, світ дизайн (оригінальні композиції із різних солодощів), розмальовую писанки, займаюся мікровишивкою, декорую посуд, пишу картини олійними фарбами мастихіном в чорно-білих тонах (я нічого не промальовую олівцем, а відразу фантазійно наношу фарби мастихіном і результат завжди неочікуваний, бо ніколи не знаєш, що в процесі нафантазуєш), а також вишиваю бісером одяг, картини, плету браслети, створюю прикраси для дівчаток, конструюю об’ємну паперопластику, займаюся миловарінням, створюю ліпний декор мініатюри з гіпсу і пластику… Зрештою, всього отак відразу й не пригадаєш».

Й насправді, які є дивовижні види декоративного мистецтва, що потребують майстерності та концентрації.

Найбільше задоволення отримую під час майстер-класів

Ольга Шевчук почала займатися творчістю вже у студентські роки. Спочатку це були твори для найближчих, коли хотілося зробити комусь приємне. Наприклад, виконувала копії з фото, а з часом усе переросло  в авторські роботи. «Поступово сфера зацікавлення і творчості розширювалася, тому й нині працюю в різних напрямках, навчаю дітей і дорослих на майстер-класах і, до речі, під час них навчаюся й сама, бо завжди щось нове знаходжу для себе, навіть якщо це й маленька деталь. Важливо розуміти, що наші українські традиції, народні промисли – це те, що впродовж століть бездержавності зберегло українську націю».

Зважаючи на те, що, окрім благодійних майстер-класів у школах, на ярмарках, мисткиня співпрацює із музейними установами, має персональні і бере участь у колективних виставках, а також створює декор на замовлення для майбутніх робіт різних майстринь.

Важко й зрозуміти, де у неї на це все береться час і сили.

Виготовляє обереги для українських воїнів

Твори Ольги Шевчук є не лише в Україні, а й за кордоном.

«Ось нещодавно авторська брошка поїхала в Німеччину, – розповідає майстриня. – Також згадую замовлення – 150 штук браслетів, бо це було справжнє випробування для мене, робота на швидкість і якість. І я за 7 днів впоралась, вони також помандрували за кордон.

Якось у соцмережах майстриня народної творчості, знана кременецька лялькарка Лідія Лапка побачила мою світлину, на якій я у авторському віночку з кульбабок. Вона відразу мені зателефонувала і запитала, чи можу я зробити такий віночок для її ляльки? І за кілька годин віночок був готовий. На цьому історія не завершилась, бо саме ця лялька-кульбабка була виставлена на благодійний аукціон на допомогу ЗСУ і за неї виручили 20000 гривень. До речі, ми з п. Лідією вирішили зробити ще одну копію ляльки, зараз вона в робочому процесі. І взагалі, велике творче задоволення отримую, коли роблю браслети й обереги – ангели-мотанки для наших захисників».

Ось така вона, Ольга Шевчук, –  талановита донька волинської землі, яка і намалює, і вишиє, і розмалює…