“Спочатку ми не думали, що це буде фільм, ми думали, що це буде коротке відео, але з часом почали з’являтися нові ідеї і так вийшло кіно, – розповіла Світлана Кривуцька, режисерка фільму “Коли я повернусь”. – Сценарій писався та організовувався в ході самих зйомок”.
Кількість акторів збільшувалася з кожним днем знімання фільму, до участі залучали і дітей і пенсіонерів села Розгадів. На зйомки погоджувалися усі.
Головна сюжетна лінія фільму – молода пара закоханих, яких розлучає війна.
Повністю весь фільм зняли на два телефони і змонтували на смартфоні.
“Процес знімання фільму був для мене новий, бо я таким ніколи не займалася, – повідомила Тетяна Кривуцька, операторка фільму. – Але мені допомогло те, що я маю відчуття до зйомок і люблю таку роботу. І мені подобалося знімати та монтувати. І щоразу виходило краще”.
Усі костюми та реквізит шукали вдома, дії та сюжет знімали в лісі поблизу села Розгадів, домонтовували фільм в ту саму ніч перед прем’єрою.
“Трохи хвилювалися, в останні дні ми ще фільм до кінця не домонтували, але афіші розклеїли, – пригадав Святослав Була, актор фільму. – Ми в останні дні його монтували, треба було його скачати, не могли скачати, згодом все зробили, проектор позичили у місті Зборів і показали фільм у селі Розгадів, далі у Зборові, і в ще одному селі”.
Головна мета зйомок фільму – благодійна, замість квитків – збирали благодійні внески для ЗСУ.
“Ми цим фільмом зробили благодійну справу, зібрали загалом 29 600 гривень і передали у благодійний фонд Зборова та купили тепловізор для бійця з села Розгадів”, – відзначив Назар Махіброда, актор фільму.
Мололь села Розгадів сподівається, що їхнє кіно стане частиною сучасного волонтерського руху.
Детальніше у сюжеті Тернопіль 1.
