Дають роботу і житло. Як у Тернополі допомагають жінкам, які постраждали від домашнього насильства?

Моральні утиски, незаконне утримання чи навіть побиття – українські жінки продовжують страждати від домашнього насильства, і тернополянки не виключення. Аби зменшити статистику постраждалих та захистити жінок, у Тернополі відкрили кімнату кризового реагування. Саме там вони можуть бути у безпеці та розраховувати на допомогу. 

Як потрапити до закладу, яку допомогу можна отримати у прихистку та на який термін – дізнавалися журналісти “20 хвилин”.

У Тернополі мобільна група з протидії домашньому насильству регулярно виїжджає на виклики. За пів року працівники групи здійснили 561 виїзд на повідомлення тернополян. Загалом за цей період потерпіли від домашнього насильства 303 особи. Найбільше зверталися за допомогою жінки – 160 повідомлень. Очевидцями сімейних сварок чи їх учасниками стали 69 дітей. Інформують у Тернопільському районному управлінні поліції. 

Допомога від їжі до юридичних послуг

Тернопіль – перше місто у західній частині України, де вдалося відкрити кризову кімнату для постраждалих жінок. За майже рік роботи приміщенням скористалися 23 тернополянки, інколи з дітьми. 

– Ця кімната створена для забезпечення постраждалих місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування. У кімнаті кризового реагування жінки можуть отримати прихисток від кривдників на період до 10 днів. Важливо те, що жертви знаходяться під наглядом працівників соціальної служби, які за потреби можуть їм допомогти. Також наші працівники свідомо не розголошують адресу, де знаходиться приміщення. І все це задля безпеки жінок, – розповідає директорка Тернопільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Горбоніс. 

Кімната відповідає усім санітарно-гігієнічним нормам, має комфортні умови для перебування, а також вона пристосована для осіб з інвалідністю. Крім місця для сну, у двокімнатній квартирі облаштували і кухню, ванну. 

– У ванній кімнаті є душова, унітаз, пральна машина, фен – щоб можна було нормально привести себе до ладу, випрати одяг. Також на кухні є всі прибори для приготування їжі та й продуктові набори теж завжди під рукою. Всього за раз наша кімната може прийняти п’ять дорослих та одну дитину до двох років. На кожне ліжкомісце є постільна білизна, рушники, – каже пані Тетяна. 

Перебуваючи у кризовій кімнаті, жінки можуть розраховувати на первинну психологічну, юридичну та медичну допомогу. Всі послуги надають безкоштовно. Зі слів пані Тетяни, зазвичай спеціалістів запрошують на другий день після прибуття жертви до прихистку.

– Ми завжди даємо жінкам час на оговтання, роздуми, сон та прийняття душу. Жінки, які потрапили до нас пережили вдома чималий стрес, тож тут на них ніхто не тисне, а намагаються спокійно підходити до будь-якої справи. На наступний день працівники спілкуються з постраждалою і питають, чи потрібна допомога чи психолога, чи юриста. За потреби фахівці виїжджають на місце і вже безпосередньо вирішують проблему чи консультують, – додає вона. 

Поки жінка сама або з дитиною знаходиться у кімнаті, фахівці напрацьовують алгоритм подальших дій. Вони вивчають коло друзів, знайомих та родичів. Залежно від ситуації, працівники кімнати пропонують постраждалій кілька варіантів. вивчається коло її знайомих

– Якщо жінка має можливість змінити місце проживання – зняти інше житло або переїхати до рідних. У таких випадках ми допомагаємо орендувати нове помешкання або дістатися до родичів. Проте є такі випадки, коли жінці дійсно немає куди йти, а додому повернутися вона боїться. Тоді ми її направляємо до інших притулків, де можуть забезпечити дах над головою вже на кілька місяців, – розповідають у Тернопільському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 

Одна проблема, одна родина

Вже у Тернопільському обласному центрі соціально-психологічної допомоги «Родина» жінки, які постраждали від домашнього насильства, торгівлі людьми та опинилися у складних життєвих обставинах, можуть перебувати 90 календарних днів. 

– Ми надаємо соціальні та психологічні послуги. Що стосується соціальних, то до них ми відносимо безкоштовне проживання та харчування. А ось психологічне – арт-терапія, різні тренінги розвитку, психологічні методики. Намагаємося наших жінок залучити до всіх сучасних тренінгів, аби вони отримували нові знання, можливо виникне бажання опановувати нову професію, – каже керівниця центру Олена Нагірна. 

Більше того, жінкам, які мають дітей від трьох років, допомагають знайти роботу та влаштувати дітей до школи або дитячого садочка. 

– Ми направляємо жінок до центру зайнятості, де вони можуть на облік і вже за їх фахом знайдуть роботу. Якщо нічого у центрі зайнятості підібрати не можуть, тоді ми реагуємо на вакансії і намагаємось щось знайти. Робота потрібна жінкам для того, щоб соціалізуватися і поступово не залежати фінансово не від кого, – додає пані Олена. 

Станом на 28 вересня, у центрі перебувають 100 людей, серед яких 40 жінок, постраждалих від насильства.

Як потрапити до кризової кімнати

Потрапити до кризової кімнати задля збереження власного життя можливо за кількома шляхами. У Тернопільському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді детально розповідають про кожен. 

Варіант 1: Коли на лінію «102» надходить виклик, працівники поліції фіксують його і виїжджають. Вже на місці вони оцінюють ситуацію, спілкуються з потерпілим, кривдником і розуміють, чи є загроза людському життю і чи треба забрати людину в безпечне місце. Якщо так, у такому випадку одну жінку або з дитиною відправляють до кризової кімнати. І вже там вона отримує все необхідне.

Варіант 2: Постраждала від насильства може самостійно звернутися до працівників соціальної служби і розповісти про проблему. Після чого, працівники навідують у місце проживання людини і вже оцінюють ситуацію. 

– Якщо працівники поліції або соціальної служби розуміють, що над людиною скоїли насильство і вона потребує медичної допомоги, одразу викликають «швидку». За потреби людину госпіталізують, проводять всі необхідні аналізи і вже після вона потрапляє до кризової кімнати. Такі випадки у нас бувають, але ми намагаємося реагувати швидко, щоб людині не завдали ще більшої шкоди, – наголошує Тетяна Горбоніс.