Кому війна, а кому…

“Настане день, коли ми зможемо повернутися до мирного життя… Ми станемо зовсім іншими – кращими, згуртованішими, поряднішими…” – таким лірично-мрійливим вступом анонсував своє опитування відомий місцевий інформаційний сайт. Йому стало цікаво, яким  мешканці краю бачать своє життя після перемоги.

Судячи з відповідей респондентів, дехто з них одразу ж після війни збирається відпочити (таких – помітна меншість), ще дехто – започаткувати власну справу і садити дерева, а ще дехто – навіть почати боротися з корупцією. Разом з тим, переважна більшість опитаних повідомила, що  хотіла б повернутися до звичного життя.

Підготовка до нього, звичного, тобто з усіма притаманними йому звичками, ведеться вже зараз. Зокрема, воєнний стан для багатьох власників нерухомості став джерелом прибутку. “Власники квартир, будинків в Тернополі, ви з глузду з’їхали??? 15 000 грн оренда 1 кімнати? 200 доларів за трущоби!” – такі сповнені щирої “вдячності” відгуки стали непоодинокими в соцмережах. Також відшукалися ініціативні люди, які вирішили більш “раціонально” використати вантаж з ліками, що надійшов з Німеччини.

Ще одне улюблене раніше заняття – проїхатися “під градусом” за кермом. Суворе застереження про те, що затримані в такому стані шоферюги позбудуться автівок на користь потреб оборони країни, вочевидь, налякало не всіх: декого вже затримали за “п’яну” їзду вдруге. Цікаво: 1) вони попалися на вже ніби конфіскованій машині, чи на іншій? 2) їх таки справді одразу відправлять на передову (як обіцяє чергове грізне “китайське” попередження), чи дадуть змогу проїхатися “під шафе” і втретє?

Ігор ДУДА