Кредити «на чужі документи»: кожного можуть обдерти до нитки

Одного дня можна прокинутися у суцільних боргах, з яких вибратися буде ой як нелегко! Фактично кожен з нас у потенційній фінансовій небезпеці, бо десь – у банках, ломбардах чи в Інтернет-мережі – «засвітив» свої документи чи банківські картки або ж загубив паспорт…
На молоду жінку невідомі оформили кредитів на більш як 100 тисяч гривень
Шахрайська схема під умовною назвою «кредити на чужі документи» є одним з найпоширеніших видів кредитного шахрайства. По суті, це оформлення боргових зобов’язань на людей, які не мають жодного стосунку до цих правочинів.
Дуже часто для отримання кредиту на чужий паспорт достатньо мати копію документа в паперовому або електронному форматі, а в окремих випадках навіть цієї формальності не знадобиться. Єдина вимога – володіти інформацією з основних документів будь-якої особи, і сміливо можна звертатися за тимчасовою фінансовою допомогою.
Проведення подібних афер можливе, як правило, в нових компаніях, де програми верифікації ще не налаштовані відповідним чином, а також в установах, які працюють нелегально.
Однак і у солідних фінансових установах трапляються випадки з оформленням кредитів на підроблені або чужі документи, а також інші кредитні афери. Для прикладу, ситуація з загубленим або вкраденим паспортом: щоб оформити кредит на власника паспорта, достатньо акуратно вклеїти іншу фотографію або підібрати особу з подібною зовнішністю.
Такі афери загрожують втратами для банку або за відсутності доказів – боргом для справжнього власника паспорта.
Від такого злочину нещодавно потерпіли двоє жителів області. 24-річна тернополянка виявила, що невідома особа оформила на неї кредитне зобов’язання на суму понад 100 000 гривень. Ще один потерпілий – житель села Підгородне. На його ім’я взяли кредит на суму 3800 гривень.
Відомості про події правоохоронці Тернопільського РУП внесли в Єдиний реєстр досудових розслідувань відповідно до частини 1 статті 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України, повідомили у пресслужбі обласної поліції.
Правоохоронці наголошують пильнувати за своїм паспортом. Не давайте особисті документи в руки стороннім особам, а якщо вас просять його показати для підтвердження особи, намагайтесь прикривати серію та номер (це зручно робити великим пальцем). За жодних обставин не залишайте документи як заставу, наприклад, для ломбардного кредиту. Якщо потрібно залишити десь ксерокопію паспорта, обов’язково переконайтесь, що така вимога справді обґрунтована. На копії паспорта завжди можна залишити помітку ручкою – зіпсовану копію не вийде використовувати з шахрайською метою, це буде своєрідним захистом персональних даних.
Не потрібно залишати будь-де персональних даних. Часто в Інтернеті, реєструючись на різних сервісах, просять вказати особисті дані. Якщо вимагають вказати серію та номер паспорта, то це має викликати підозру. Винятком, звичайно, є оформлення кредиту онлайн або звернення в інші установи, наприклад, Бюро кредитних історій, де без цих даних не обійтись. У всіх інших випадках (в Інтернет-магазинах, соціальних мережах) залишати конфіденційну інформацію максимально небезпечно.
Що робити, якщо шахрай взяв онлайн-кредит на ваше ім’я?
Роз’яснює Ірина Бурченюк, заступник начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Мікрокредит ‒ це невелика сума грошей, яку банк або небанківська організація надає в кредит на певний період. Такий кредитний договір можна укласти з мікрофінансовою організацією (МФО), у тому числі через мережу Інтернет. Для цього необхідно лише зареєструватись на сайті МФО і внести всі необхідні дані. Процес недовгий та нескладний, тому цим усе частіше користуються недобросовісні особи ‒ шахраї.
У випадку виявлення факту укладення на ваше ім’я договору онлайн-кредиту необхідно дізнатися, в якій саме МФО взято кредит і яку суму ви начебто винні, та звернутися до МФО з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити кредитора, а також документів, які підтверджують, що саме ви укладали договір.
Крім того, варто зазначити у зверненні до МФО, що особисто ви ніяких кредитних договорів з МФО не укладали, коштів не отримували та вимагаєте скасувати заборгованість, що начебто рахується за вами.
Записуйте на диктофон усі телефоні розмови із співробітниками МФО чи колекторськими компаніями, що намагатимуться стягнути з вас відповідну заборгованість, які в майбутньому можуть будуть використані як докази неправомірних дій таких організацій.
Зверніться до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо вас кримінального правопорушення, зокрема шахрайства, яке полягає у оформленні на вас кредиту. Це робиться задля того, щоб правоохоронний орган зміг зафіксувати факт правопорушення та внести відомості щодо нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Можете повідомити щодо укладення на ваше ім’я онлайн-кредиту сторонньою особою Департамент кіберполіції Національної поліції України, до повноваження якого належить участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
Зверніться зі скаргою щодо укладення договору онлайн-кредиту на ваше ім’я сторонньою особою з використанням підроблених документів до Національного банку України з метою проведення перевірки та відібрання пояснень від МФО.
Важливо! У разі, якщо МФО відступило право вимоги щодо кредитної заборгованості колекторській компанії, пам’ятайте, що ніхто без вашого дозволу не має права заходити до квартири чи будинку (це кримінальне правопорушення, передбачене статтею 162 Кримінального кодексу України – порушення недоторканості житла), забирати будь-які речі (частина третя статті 186 Кримінального кодексу України – грабіж, поєднаний з проникненням у житло), примушувати сплатити заборгованість (стаття 355 Кримінального кодексу України – примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань), присвоювати собі функції Державної виконавчої служби (стаття 356 Кримінального кодексу України – самоправство).
Якщо всі вищенаведені дії не призвели до бажаного результату, варто звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору.
Таку позовну заяву розглядають за правилами загального позовного провадження. У ході розгляду справи необхідно буде надати докази про те, що договір ви не укладали, про його існування не знали, на вебсайті МФО не реєструвались і листування з ними взагалі не вели.
Варто подати клопотання до суду про витребування у мобільного оператора, номер якого було зазначено для отримання кредиту, відомостей про місцезнаходження мобільного пристрою за номером телефону та роздруківку смс-повідомлень, а також про витребування інформації у банківської установи щодо рахунку (картки), на який перераховані кредитні кошти.
Після того, як буде доведено факт шахрайства, слід звернутися в Бюро кредитних історій з вимогою вилучити запис про оскаржену кредитну заборгованість з вашої кредитної історії.
Ольга КУШНЕРИК